Кафедра ЮНЕСКО з наукової освіти працює на базі Українського державного університету імені Михайла Драгоманова з червня 2021 року. Саме тоді кафедра була сертифікована в межах програми UNITWIN/Кафедри ЮНЕСКО, що підтверджує її професіоналізм та відповідність міжнародним стандартам у наданні освітніх послуг.
Освітня програма надає можливість отримати дві кваліфікації (керівника проєктів і програм у сфері освіти та професіонала в галузі методів навчання), дізнатись про те, як здійснюється керівництво освітніми проєктами й дослідницькою діяльністю дітей, для чого потрібна інтеграція освіти й науки, поглибити знання зі STEM/STEAM освіти. Магістерська програма реалізується у тісній співпраці з Малою академією наук України та Інститутом обдарованої дитини НАПН України. Перший освітній рік, який випав на воєнний період, попри виклики повномасштабного вторгнення росії в Україну, був вдалим, і з 1 липня 2023 року кафедра оголосила черговий набір здобувачів освіти. Саме про це ми детальніше розпитали завідувача кафедри професора Дениса Свириденка.
— Пане Денисе, магістерська програма кафедри називається «Наукова освіта та наукова комунікація». Чому саме цей напрямок обрано для освітян і науковців? Наскільки він важливий для України?
— Цей напрямок тривалий час розвивають університети в Європі й у світі, тож наше звернення до нього є спробою реалізувати в Україні світові освітні тренди, без яких розвиток суспільства, орієнтованого на створення технологій та інновацій, видається досить складним. Ми прагнемо реалізувати професійний освітній продукт, який був би виваженою концепцією для розвитку саме української освіти, враховував би наші культурні відмінності, особливості законодавства тощо, а не повторював би механічно навіть успішний досвід інших країн.
В Україні є свій успішний досвід реалізації принципів наукової освіти та наукової комунікації, це — діяльність всеукраїнської системи Малої академії наук. У цій системі працюють ліцеї та школи, в яких розвиток дослідницьких компетенцій учнів є ключовим пріоритетом. Водночас розвиток наукової освіти підвищує вимоги й до підготовки педагога й керівника освітніх проєктів і програм, який володів би навичками роботи з обдарованим дітьми та був не просто предметником (біологом, математиком, інформатиком тощо), а й розумів значення науки в сучасному світі, став «провідником» у простір майбутньої інноваційної кар’єри своїх учнів.
— І які ж предмети входять до програми навчання?
— Навчальний план для студентів створюється так, щоб залишався простір для індивідуальної освітньої траєкторії, формування soft skills тощо. Оскільки наш потенційний вступник не завжди має базову педагогічну освіту, ми надаємо змогу здобути знання з таких дисциплін, як «Освітня політика та лідерство», «Психолого-педагогічні технології», «Організація наукових досліджень», «Розвиток обдарованої особистості» тощо.
З одного боку, програма орієнтована на знайомство з сучасними теоріями й проблемами наукової освіти, інновацій в освіті, потенціалом освіти як інструменту сталого розвитку. З другого, ми радіємо можливості залучити до навчального процесу педагогів, які не мають практичного досвіду у сфері наукової освіти й наукової комунікації. Сьогодні серед наших викладачів-практиків є експерти з управління освітніми проєктами й програмами, фахівці з інтеграції наукової освіти та інтерактивної музейної педагогіки, геоінформаційних технологій, діагностики обдарованості тощо.
Програма навчання дає змогу студенту обирати курси відповідно до власних уподобань: від хмарних технологій у сучасній освіті до розвитку підприємницьких компетенцій.
Статус кафедри ЮНЕСКО відкриває додаткові можливості для викладачів та студентів у професійному зростанні. Наприклад, у 2022–2023 навчальному році ми долучилися до реалізації проєкту «Навчати та вчитися за допомогою живої спадщини в Україні». Започаткована співпраця з кафедрами ЮНЕСКО у низці європейських країн. Намагаємось залучати допомогу від ЮНЕСКО інфраструктурі наукової освіти України в умовах викликів військової агресії. Статус учасника програми ЮНЕСКО зобов’язує відповідати високим міжнародним освітнім стандартам, а також відчувати свою соціальну відповідальність у драматичні часи для української освіти, науки й культури.
— Як студенти навчалися минулого навчального року і якою форма навчання буде тепер?
— Минулий навчальний рік відбувався з активним використанням онлайнових форм навчання, зважаючи на чинні нормативи, безпекову ситуацію, а також періодичні блекаути. Можу сказати, що нам таки вдавалося знайти баланс між безпекою та безпосереднім спілкуванням між студентами та викладачами, керівниками магістерських робіт, забезпечувати навчальні практики, здійснювати програми академічної мобільності.
Звичайно, і студенти, і викладачі з нетерпінням очікують можливості активніше спілкуватись наживо. До того ж, специфіка магістерської програми максимально повноцінно може реалізовуватись саме в руслі живого, індивідуалізованого спілкування, участі у програмах академічної мобільності Erasmus+, літніх школах для студентів та викладачів у межах низки міжнародних проєктів, до яких залучена кафедра.
— На вашому сайті написано про партнерство кафедри з Малою академією наук та Інститутом обдарованої дитини, розкажіть, як допомагає воно у виконанні освітніх планів?
— Це справді важливий трикутник співпраці у сфері розвитку наукової освіти: Мала академія наук України має національну мережу, де на практиці реалізуються принципи наукової освіти; Інститут обдарованої дитини НАПН України здійснює методичний супровід діяльності Малої академії; кафедра ЮНЕСКО з наукової освіти університету імені Михайла Драгоманова працює над моделлю вчителя — носія принципів наукової освіти, професіонала у підтримці наукових пошуків школярів і студентів. Адже йдеться про освітні потреби десятків тисяч учнів, методичну підтримку тисяч учителів та їхнє залучення до освітніх програм професійного розвитку і підвищення кваліфікації. Про користь нашої співпраці свідчать спільні наукові конференції та круглі столи, використання баз практики наших партнерів.
Лінія ЮНЕСКО у діяльності кафедри та співпраці з партнерами має особливе значення. Вже шостий рік Мала академія наук України має статус Центру наукової освіти II категорії під егідою ЮНЕСКО, а перспективна співпраця між освітніми структурами під егідою ЮНЕСКО була невіддільною складовою заявки на набуття нами статусу кафедри ЮНЕСКО.
— Розкажіть ще трохи про те, як вступити до вас на навчання.
— Останні кілька років вступна кампанія є справді великим викликом для вступників та закладів вищої освіти. Спочатку — пандемія COVID-19, тепер — військова агресія… Щороку — нові зміни, нові процедури. Принципи та правила вступу визначає МОН, вони однакові для всіх.
Однак вступ до магістратури у нашому випадку має дві траєкторії.
Перша — це вступ на основі ОС «Бакалавр», із необхідністю здавати в онлайн-форматі єдиний вступний іспит (ЄВІ) у терміни, визначені державою, із подальшим проходженням фахового випробування в закладі вищої освіти на конкретну освітню програму. Нагадую, що реєстрація електронного кабінету випускника уже триває з 1 липня 2023 року на порталі Єдиної державної електронної бази з питань освіти, реєстрація на фахове випробування в університеті — до 16 липня. Саме ж випробування — 17–28 липня 2023 року.
І друга — це вступ на основі ОКР «Спеціаліст» та ОС «Магістр», де замість єдиного вступного іспиту (ЄВІ) пропонується інша модель. Потім — реєстрація на вступні випробування в закладі вищої освіти (фахове та іноземна мова), саме випробування — 17–28 липня 2023 року.
Заяви на зарахування з мотиваційним листом вступники мають подати з 31 липня до 21 серпня. За результатами випробувань та аналізом мотиваційних листів здобувачам будуть надані пропозиції щодо зарахування та оформлення відповідних документів — договорів на надання освітніх послуг та надання платних послуг (з 30 серпня 2023 року).
Щиро радив би вступникам не зволікати з рішенням, правильно розрахувати свій час, за потреби проконсультуватися з приймальною комісією університету та кафедри, аби технічні моменти не завадили тим, хто хоче здобути фах за справжньою європейською освітньо-професійною програмою «Наукова освіта та наукова комунікація»!
Лєда САРАЖИНА,
комунікаційний відділ МАН України