26 липня стартувала робота Каховської платформи. Як говорять у ЕПЛ, Україна потребує рішень, які відображатимуть реалії сьогодення, а влада враховуватиме не лише економічний вимір, але й екологічний та соціальний.
Під час першої координаційної зустрічі відбувся обмін думками про майбутнє цих територій, про їхнє природне значення, рекреаційні можливості та економічний, енергетичний потенціал.
Учасники зустрічі спробували порозумітися довкола загального бачення важливості південних причорноморських територій України й принципів відновлення.
«Дуже хотілося б, що ми за підсумками роботи розробили кілька сценаріїв й охопили різні точки зору та позиції, які б базувалися на принципах сталого розвитку регіону пониззя Дніпра і північного Причорномор’я, – наголосила на початку зустрічі Олена Кравченко, директор МБО “Екологія- Право – Людина”. – Ми прагнемо уникати категоричності в стилі: будуємо нову ГЕС або не будуємо. Головне, щоб крок за кроком, ми сформували принципи, на яких можливе відновлення.”
За словами голови Бюро екологічних розслідувань Дмитра Скрильнікова, головна мета – вибудувати якісний прозорий процес прийняття рішення. Для влади сьогодні це стає рідкісним явищем. У одному з інтерв’ю посадовця Мінерго впевнено прозвучало, що Каховську ГЕС відбудовуватимуть за “гроші наших партнерів”.
“Ця перспектива отримати “гроші партнерів” не лише щодо цього конкретного проєкту, видається, і визначатиме подальші альтернативи, замість об’єктивного аналізу і прийняття зваженого рішення з урахуванням думки всіх зацікавлених сторін. Не хотілось би, щоби бажання отримати кошти партнерів чи то будь-які інші кошти, які необхідно «освоїти» на відбудову, затьмарювали можливість прийняття ефективних та прозорих рішень. Адже у даному контексті таке рішення матиме значні довкіллєві, соціальні, економічні наслідки для усього регіону. Вважаю, що у нас має бути процедура, яка б базувалася на об’єктивному аналізі сценаріїв, а не на якихось суб’єктивних бажаннях”, – відзначив Скрильніков.
Сьогодні ми можемо говорити про 4 базових сценарії розвитку територій Каховського водосховища, відзначив академік Яків Дідух.
Перший – це повторне повне затоплення й створення чи відновлення водосховища. Другий – часткове затоплення, на певну кількість метрів. Третій – не затоплювати. Четвертий – поглиблення природного русла Дніпра. Для цих чотирьох сценаріїв потрібно зібрати аргументи економічні, екологічні, врахувати всі “за” і “проти”, наголосив науковець.
“Нам буде дуже важко працювати, бо тут великі корупційні ризики. Нам навіть було важко це робити до війни, коли ми протидіяли будівництву Каховської ГЕС-2, яке планувалося під правим берегом, – наголосив завідувач кафедри ботаніки Херсонського ДУ Іван Мойсієнко. – Якщо говорити про різні сценарії, то, можливо, слід також розглядати ще один – створення мережі маленьких водосховищ на базі малих річок, яких тут десятки: одне для Кривого Рогу, одне для Марганця, одне для наповнення каналів Лівого Берега, інше – для зрошування. Можливо, варто дослідити таку можливість. Проте, боюся, що уряд не буде їх серйозно розглядати
Яків Дідух, Іван Мойсієнко та Катерина Полянська з ЕПЛ розповіли також про результати моніторингової експедиції у НПП “Кам’янська Січ”.
У зустрічі також взяли участь представники НУО: ГО “Екодія”, ГО “Вольтерра”, ГО «Мережа захисту національних інтересів “АНТС”, МБО “Зелене Досьє”, ГО «Українська природоохоронна група», ГО «Агенція з хімічної безпеки», ГС «Всесвітній фонд охорони природи (Україна)», Rewilding Ukraine, ГО «Центр регіональних досліджень», біологи, гідроенергетики, науковці біосферного заповідника “Асканія-Нова”, національного заповідника “Хортиця” та ін.
Нагадаємо, “Світ” писав про те, що руйнація Каховської ГЕС — масштабна екологічна катастрофа, що завдала найбільших екологічних збитків довкіллю, які науковці трактують як екоцид.
Читайте також:
- Відновлення має розпочатися зараз
- Анатолій Загородній: Оновлення системи науки в Україні варто здійснювати вкрай обережно, не руйнуючи те, що ще збережено
- Олексій Колежук: Сподіваюся на реальну фахову дискусію щодо шляхів реформи
- Що пропонує Науковий комітет і чи потрібне нам “наукове НАЗЯВО”
- Канівському заповіднику 100 років!
- Якою буде доля Каховського моря?