Короткий коментар до інтерв’ю Анатолія ЗАГОРОДНЬОГО та Олексія КОЛЕЖУКА надіслав до газети «Світ» академік НАН України Ярослав Яцків.
«На сторінках газети «Світ» я вже не раз висловлював свої думки та пропозиції щодо оновлення науково-технологічної сфери України, зокрема і реформування НАН України.
Якщо конспективно, то вони зводяться до наступного:
1. Підтримую пропозицію створення Міністерства науки та вищої школи України.
2. Пропоную ухвалити Закон про НАН України, в якому остаточно визначити її статус: поєднання статусів «державної» та «самоврядної» є неоднозначним.
3. Пропоную за приклад взяти Польську Академію наук, яка об’єднує всі точні, природничі та технічні науки, разом з науками про життя та аграрними.
4. Пропоную підготувати та прийняти новий Закон про оплату праці науковців, в якому передбачити ліквідацію виплат за звання члена академій, ліквідацію доплат за наукові звання тим, хто не працює у науково-освітній чи науково-технологічній сферах, а також врахувати можливі вищі посади тим, хто є членами академій чи знаних громадських наукових організацій (наприклад НТШ, АН ВШ та ін.)».
До речі, в наступному (четвертому) номері журналу «Світогляд» буде продовжено обговорення питань реформи наукової сфери.
Ось що пише про це у вступному слові академік Яцків:
«Добре усвідомлюємо, що реаліями розвитку сучасної світової цивілізації є формування нового типу суспільства, що ґрунтується на знаннях та інформації. А стале економічне піднесення будь-якої держави є можливим тільки за умови належного розвитку науки, технологій та інновацій. Але ми і в довоєнний період не змогли подолати ці перешкоди, які постали перед Україною на еволюційному шляху розвитку. А сьогодні йде війна і нові виклики вимагають нових рішень.
Очевидно, що Національну академію наук України очікують значні зміни. Хочеться вірити, що це буде позитивна перебудова, а не ліквідація (за задумом окремих зацікавлених осіб). Не можна рубати дерево, яке плодоносить.
Так і з Академією. Безперечно, її коріння потребує підживлення, засохлі гілки необхідно прибрати. Надто повільне оновлення вже не відповідає умовам сьогодення. Настав час прискорити омолодження. І я, як член Президії НАН України, не складаю з себе відповідальності за таке оновлення. Водночас у мене чомусь складається побоювання, що наукова спільнота НАН України настільки нині стомлена, що вже не може виконувати свою функцію «сторожового пса», який має гавкати раз у раз, щоби наукові керманичі не спали.
Говорити такі речі дуже неприємно, але хтось мусить це зробити і пропонувати хоча б узагальнені риси виходу з критичної ситуації, в якій опинилася НАН України».
Читайте також:
- “Чи можливі зміни в управлінні й ухваленні рішень усередині НАН України?”
- Сергій Шарапов: потрібно підтвердити, що це справді надпровідність
- «Межигір’я» –для всіх, «Сухолуччя» – для «обраних»?
- Скільки ще блукатимем у пітьмі безкінечних планів реформ?
- Vivat Academia! Погляд університетського викладача на пропозиції Наукового комітету щодо реформ наукової сфери
- Нарешті прорив у галузі надпровідності?