20 жовтня Кабмін ухвалив рішення про виділення додаткового фінансування у 5,2 млн грн на доробку студентського наносупутника PolyITAN-12U Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського. Раніше подібні апарати вже розробляли студенти, викладачі та аспіранти КПІ і деякі навіть запускали в космос.
Проректора з наукової роботи КПІ Віталій Пасічник розповів, як відбувається процес розробки, хто створює наносупутник, що в ньому особливого та наскільки це складно і дорого.
За його словами, Університет має свою космічну програму і вже понад 10 років тому в КПІ імені Ігоря Сікорського створили перший в Україні і єдиний серед університетів України наносупутник PolyITAN-1 — міжнародного формату CubeSat.
Апарат складався з одного юніту — кубу розміром 100×100×100 мм. У 2014 році він був запущений на навколоземну орбіту за допомогою ракети «Дніпро-1» і працює там по цей час.
«Це своєрідний рекорд, бо взагалі ми розраховували, що супутник буде працювати на орбіті приблизно рік», — зазначив Віталій Анатолійович.
У 2017 році ракета Atlas з мису Канаверал запустила в космос другий космічний апарат PolyITAN-2-SAU. На початку цього року ракетою SpaceX компанії Ілона Маска був запущений третій наносупутник PolyITAN-HP-30.
І сьогодні на завершальному етапі створення четвертого космічного апарату. На попередніх наносупутниках були відпрацьовані всі системи життєзабезпечення космічних апаратів. Зокрема, система живлення, яка завдяки встановленим сонячним елементам та акумуляторам забезпечує енергією інші системи апарату. Крім того, система зв’язку наносупутника із наземною станцією. Це потрібно для передачі телеметричної та іншої інформації.
На апараті PolyITAN-2-SAU встановили прилад для дослідження вмісту атомарного кисню у термосфері Землі. Цей супутник виконав свою місію з дослідження, передав необхідну інформацію на Землю і, поступово знижуючись до поверхні, згорів у верхніх шарах атмосфери.
PolyITAN-HP-30 містить мініатюрні теплові труби, унікальну розробку КПІ, частину систем термостабілізації, які забезпечують ефективну передачу тепла від одного джерела тепла до іншої частини.
Головним конструктором всіх трьох наносупутників є кандидат технічних наук, доцент Рассамакін Борис Михайлович.
Пасічник зазначив, що концепція космічного апарату PolyITAN-12U була сформульована як проєкт на початку 2021 року. Команда розробників створила ескізний проєкт, розробила конструкторську документацію, були закуплені окремі комплектуючі.
Практика підготовки й запуску космічних апаратів вимагає створення як мінімум двох ідентичних апаратів. Перший — інженерна модель, це повнофункціональний космічний апарат, який проходить на Землі дуже жорсткі випробування, зокрема, на вібростенді та у термовакуумній камері, яка імітує умови космосу. Там створюється глибокий вакуум із температурою до мінус 170 градусів за Цельсієм та імітується нагрів від Сонця з одного боку супутника. У таких умовах досліджується робота апарату протягом кількох тижнів.
«Ми спостерігаємо за роботою космічного апарату майже як в космосі. Єдина відмінність — в нас є сила тяжіння, а в космосі її не буде», — повідомив пан Віталій.
Крім того, в процесі тестування інженерної моделі, збирається величезна кількість інформації, яка потрібна для доопрацювання другого, льотного апарату, який вже збирається з нуля та запускається в космос.
У четвертому наносупутнику PolyITAN-12U, який зараз перебуває в розробці, як корисне навантаження вже буде стояти оптичний сканер із високою просторовою розрізненістю. КПІ має свій центр управління польотом і зв’язку із супутником, де фахівці зможуть самостійно дивитися з його допомогою на території поверхні Землі та скидати фотографії на Землю. Апарат має розміри 200×200×300 міліметрів і містить всі блоки, які забезпечуватимуть його роботу.
У команди фахівців університету на фінальній стадії ще один супутник, який стежитиме за озоновим шаром Землі. Апарат розробляють спільно з Познанською політехнікою. Крім того, є ще деякі проєкти, які заклад розглядає як перспективні.
Наприклад, концептуально пророблений проєкт «BioSat». Це супутник, в капсулі якого можуть бути рослини й можна буде досліджувати як вони розвиваються в умовах невагомості, радіації тощо. Ще один проєкт GraviSat допоможе досліджувати коливання гравітаційного поля Землі.
За словами проректора університету, ці та інші проєкти будуть створені і виведені в космос.
Читатйте також: