Литва ініціювала міжнародний архітектурний конкурс у межах проєкту «Школа майбутнього для України». Його мета — розробити адаптивний дизайн-проєкт для відбудови шкіл, який враховуватиме безпекові умови та орієнтуватиметься на потреби учнів.
Автори трьох найкращих проєктних ідей, які оберуть під час конкурсу, отримають винагороди від 8 до 12 тисяч євро. Переможець укладе контракт на 300 тисяч євро, що передбачатиме розроблення адаптивного дизайн-проєкту школи, який можна швидко реалізувати в різних регіонах України.
Адаптивним дизайн-проєктом зможуть безоплатно скористатися всі громади. Його наявність дасть змогу донорам прискорити ухвалення рішень про фінансування відбудови шкіл, а громадам — заощадити час та кошти.
Команда, що бажає взяти участь у конкурсі, повинна складатися щонайменше з двох архітекторів: один повинен мати право практикувати в Україні, а інший — за її межами.
Деталі участі в конкурсі можна дізнатися за покликанням.
Переможців конкурсу визначить міжнародне журі, членами якого будуть такі видатні архітектори: Карл Бакстранд, Хелена Сандман, Роландас Палекас, Віктор Зотов та Вікторія Блаженє. Також у його складі — Анна Новосад, експертка з освіти, Мустафа Найєм, голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (далі — Агентство відновлення), та Артурас Жарновскіс, керівник програм «Co-create Future of Ukraine» Центрального агентства виконання проєктів (Central project management agency, CPVA), Литва.
Проєкт «Школа майбутнього для України» ініціював уряд Литви в партнерстві з Агентством відновлення за сприяння Міністерства освіти і науки України. Проєкт та архітектурний конкурс реалізує CPVA у партнерстві з Асоціацією архітекторів Литви.
Читайте також:
- Україна – Польща: Приречені на стратегічну співпрацю
- Університети штормить: продовження або як розгорталися події
- Загальні помилки, яких слід уникати при поданні заявок на конкурси Програми «Горизонт Європа»: поради Європейської комісії
- Поглиначі нейтронів: зроблено в Україні
- Як у Європі бережуть довкілля або чи треба нам в Еко-ЄС : частина друга