Оптимізація мережі ЗВО: за яким сценарієм?

На засіданні Спілки ректорів закладів вищої освіти України, що відбулось у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, керівництво МОН презентувало критерії, за якими відбуватиметься можливе укрупнення мережі вишів, а також — озвучило деякі підходи, які застосовуватимуться під час цього болючого процесу.

Про деякі найсвіжіші кейси «Світ» уже писав у минулому номері, зокрема про приєднання Української інженерно-педагогічної академії до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна і рішення щодо відтермінування приєднання Таврійського національного університету до Києво-Могилянської академії. Процеси ці зазвичай відбуваються болісно і з великим суспільним резонансом.

— Вважаємо, що реформування освітянської сфери має відбуватися у тісному контакті з ректорським корпусом, а відповідні рішення мають ухвалювати за умови консенсусу сторін, — зауважив голова спілки Петро Куліков. — Такий підхід стосується й розгляду інших актуальних питань, зокрема ініціатив, що перебувають на розгляді у Верховній Раді.

Кошти, демографія і профтехосвіта

Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий насамперед згадав попереднє засідання, яке відбулося вісім місяців тому і на якому йшлося про те, що вища освіта потребує певної модернізації, а пов’язано це насамперед з обставинами, в яких перебуває наша країна.

— Ми всі усвідомлюємо, що мережа наших закладів вищої освіти впродовж останніх десятиліть змінювалась і удосконалювалась, зважаючи на обставини, в яких перебувала країна, — сказав міністр. — Модернізація відбувається постійно, є успішні приклади, але фундаментального перегляду підходів у нас не було.

Серед передумов модернізації Оксен Лісовий назвав фінансову — у держави мало коштів, і вона не може розпорошувати їх на всі заклади. За його словами, і у керівництва держави, й у донорів (а ні для кого не секрет, що сфера освіти нині фінансується із зовнішніх джерел) виникає питання, наскільки оптимально використовуються наявні ресурси.

Ще одна передумова, на яку звернув увагу міністр — демографічна. Йдеться про критичне зниження кількості молодих людей в Україні, зокрема і в перспективі. У цьому контексті варто згадати й результати останніх досліджень, згідно з якими 25 % одинадцятикласників планують навчатись у закордонних вишах. Окрім того, в рамках подальшої євроінтеграції нашим закладам доведеться конкурувати на європейському ринку.

Важливий фактор, який впливатиме на мережу, — розвиток профтехосвіти. «Ми будемо інвестувати в профтехосвіту, ми оптимізуємо мережу закладів, — сказав Оксен Лісовий. — У нас буде набагато менше закладів профтехосвіти, але вони будуть набагато потужнішими. Що оптимальнішу ми формуємо мережу, то більше донорських коштів «заходить» для підтримки закладів. І ця ланка — конкурент вищої освіти».

Три варіанти

У сьогоднішніх умовах, за словами Оксена Лісового, можливі три сценарії розвитку подій. Перший — не робити нічого, залишити все як є, запроваджувати певні зміни до механізмів фінансування, і ринок врешті-решт сам розв’яже всі питання, і деякі заклади в нових умовах не виживуть, а збанкрутують.

— Як держава мусимо управляти процесами й мережею, — зауважив міністр. — Тому якщо ми підемо за цим сценарієм, то втратимо виші, які мають певну цінність. Ми розуміємо, що в кожному закладі, навіть якщо там спостерігається негативна динаміка, є складова, яку треба зберегти.

Другий сценарій — спробувати досягнути консенсусу. За такого варіанту заклади мають провести переговори з участю міської, обласної влади, бізнес-асоціацій, виробити спільне рішення щодо об’єднання закладів і запропонувати його МОН. А в ідеалі — ще й стратегію розвитку нового закладу. Як зауважують у міністерстві, для реалізації цього сценарію ще є певний час.

Третій сценарій — радикальний, за якого рішення ухвалюватиметься «згори» і проводитиметься відповідними урядовими рішеннями.

На словах МОН поки виступає за другий сценарій. «Він уже подекуди реалізовується, — розповів Оксен Лісовий. — Сьогодні до нас звертаються університети, які вже знайшли між собою порозуміння і самі сформували певний сценарій».

Міністр вважає, що 60–70 % університетів виживуть і будуть підсилені — шляхом приєднання тих, кому вижити важче.

Скільки вишів має бути в місті?

Більше конкретики додав заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький, озвучивши певні цілі й підходи. Зокрема, планується зменшити кількість державних ЗВО до плюс-мінус ста, середня кількість студентів у виші має бути близько 10 тисяч (ідеться про виші системи МОН і МОЗ). Заклади Міноборони і Мінкульту не чіпатимуть, так само як і переміщені у 2022 році виші, а також — маленькі «містоутворювальні» ЗВО.

У більших містах планується приєднання менших закладів до більш рейтингових. Наприклад, так зробили, приєднавши Одеський державний екологічний університет до Одеського національного університету імені Мечнікова. Інший варіант — об’єднання двох вишів за галузевою ознакою. За словами Михайла Винницького, вже зараз відбуваються певні переговори між Львівським національним університетом природокористування і Львівським національним університетом ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького.

А далі було ще цікавіше, адже Михайло Винницький озвучив критерії, за якими надалі планується здійснювати об’єднання закладів. Перший з них — населення міста/області.

— Наприклад, у містах, де проживає менше ніж 100 тисяч населення і працює один виш, його треба зберігати — йдеться про Ніжин, Острог, Глухів, Дрогобич, Ізмаїл, Переяслав і Кам’янське, — конкретизував заступник міністра. — У містах, де менше ніж 100 тисяч населення, і в яких працюють два заклади вищої освіти, їх пропонують об’єднати (Кам’янець-Подільський, Умань). У містах від 100 000 до 350 000 (Полтава, Тернопіль, Рівне, Івано-Франківськ, Чернігів, Херсон, Луцьк, Житомир, Суми) може існувати два заклади — у такий спосіб підтримуватиметься конкуренція в межах міста.

У більших містах (з населенням понад 350 тисяч) МОН пропонує формувати мережу за принципом трьох типів: навчальні інститути (які мають тісний зв’язок з роботодавцем і роблять акцент на дуальну освіту), дослідницькі університети (науково-інноваційні центри) й світоглядні академії (навчальні заклади з міждисциплінарними освітніми програмами).

Другий критерій, який озвучив Михайло Винницький: у державних ЗВО (крім містоутворювальних) має бути не менше ніж 5 тисяч студентів денної форми. На думку посадовця, це мінімум для забезпечення вибірковості дисциплін і конкуренції між викладачами. «Якщо заклад переміщений і не має п’яти тисяч студентів, то його можна приєднати до закладу в місті перебування з утворенням автономного підрозділу для підготовки кадрів для повернення після деокупації», — додав Михайло Винницький.

Первинне об’єднання (укрупнення) МОН пропонує проводити за принципом, по-перше, посилення «класичних» закладів соціально-гуманітарними, педагогічними, природничими, по-друге — посилення «політехнічних» закладів технічними й будівельними, по-третє — посилення «технологічних» закладів аграрними, харчовими, ветеринарними.

На першому етапі пропонується приєднання «галузевих» закладів, які перестали бути галузевими, до класичних політехнічних і технологічних вишів. За словами Михайла Винницького, передбачається, що кожен об’єднаний заклад отримає інвестицію в лабораторне обладнання в сумі до 1,5 млн доларів упродовж 6 місяців після відповідного рішення Кабінету Міністрів.

На другому етапі (до кінця 2024 року) — передбачено формування «укрупнених інноваційних центрів». Інвестиції від Світового банку в кожен ЗВО пропонуватиметься в обсязі до 5 мільйонів доларів. Але є вимога від донорів — мати у складі вишу медичний інститут (за словами Михайла Винницького, це може бути колишній медичний ЗВО).

Кому «пощастить»?

МОН уже склало певну програму об’єднань. За словами Михайла Винницького, були плани до кінця лютого провести 5 таких об’єднань. Але, як ішлося вище, питання приєднання Таврійського національного університету до «Могилянки» відкладено на певний період. А от рішення про приєднання Української інженерно-педагогічної академії до ХНУ імені Каразіна уряд ухвалив 13 лютого — наступного дня після засідання спілки.

Неабиякий вплив на позитивне для таврійців рішення мало звернення лідера кримських татар Мустафи Джемілєва до Президента України та прем’єр-міністра з проханням «терміново вжити всіх необхідних заходів реагування щодо збереження Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського». А от в УІПА свого Мустафи Джемілєва не виявилось…

Щодо найближчих перспектив (на березень), то в цьому плані прописано, наприклад, приєднання Державного університету економіки і технологій до Криворізького національного університету, Української академії друкарства до Львівської політехніки, а також — об’єднання Поліського національного університету і Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Окрім того, за словами Михайла Винницького, вже почалися переговори між МОН і МОЗ, щоб створити потужний виш на базі одразу трьох ЗВО у Рівному.

В Українській академії друкарства відреагували на цю інформацію вже після засідання спілки, зауваживши, що попередніх обговорень чи погоджень з колективом не було. «Ми спостерігаємо повторення тогорічного сценарію, коли намагаються провести реорганізацію без діалогу зі студентами, працівниками, стейкхолдерами, партнерами, — йдеться у повідомленні на офіційній сторінці вишу. — Міністерство висловило побажання до «реорганізації за власним бажанням», не врахувавши те, що такого бажання у нас немає».

Щодо рішень, які вже ухвалено, то міністр і його заступник відзначили позитивний досвід об’єднання Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського з Національним університетом кораблебудування ім. Адмірала Макарова — як приклад, коли виші змогли домовитись між собою.

Чи є четвертий шлях?

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка збудований шляхом об’єднання закладів. Перша проректорка цього вишу і ексміністерка освіти і науки Лілія Гриневич вважає, що за можливого об’єднання обов’язково має бути пропозиція від засновника. А далі починається дуже серйозна фаза переговорів і важкої роботи, і тут особливо важливою, на думку Лілії Михайлівни, є роль тих закладів, які стають основою для приєднання.

Ректор КНУ імені Тараса Шевченка і заступник голови Спілки ректорів Володимир Бугров розповів про досвід приєднання Національної академії державного управління при Президентові України. Він визнає — ця робота потребує шалених зусиль, а кожен крок має бути продуманим у практичній площині: щодо працівників, майна, ділянок. І тут потрібні підтримка і супровід МОН. Трапляються і курйозні ситуації. Наприклад, донині у КНУ тривають суди з працівником, якого було звільнено… ще до приєднання.

Пролунали на засіданні й поки «екзотичні» пропозиції — щодо можливої корпоратизації вишів. Голова комітету ВР з питань освіти і науки Сергій Бабак зауважив, що в комітеті готові обговорювати варіанти, які нині здаються фантастичними.

На думку ректора Національного університету біоресурсів і природокористування, заступника голови Спілки й ексміністра освіти і науки України Станіслава Ніколаєнка, перед тим, як проводити масштабне укрупнення університетів, уряду потрібно було представити програму відродження й відбудови України, де було б визначено, які галузі будуть пріоритетними. І вже під них — вибудовувати оновлену мережу закладів. Щодо можливої «економії» на університетах, то, на думку ректора, це може призвести до деінтелектуалізації України.

Ректор Запорізького національного університету Микола Фролов зауважив, що, окрім трьох шляхів, про які йшлося під час дискусії, є ще й четвертий — парламенту з подання МОН слід внести зміни до закону «Про вищу освіту» і в такий спосіб формалізувати підходи й параметри у законодавстві.

У результаті дискусії було сформовано пропозицію щодо створення спільної робочої групи Спілки ректорів і МОН для напрацювання підходів до об’єднання державних закладів вищої освіти у регіонах. До неї було запропоновано включити представників профільного комітету, а також обласних військових адміністрацій. За яким сценарієм розгортатимуться події — невдовзі побачимо.

Про фінансування і вступ-2024

На засіданні спілки обговорили й особливості фінансування закладів освіти у 2024 році. Як нагадав директор департаменту фахової передвищої, вищої освіти МОН Олег Шаров, цьогоріч розподіл фінансування ЗВО знову здійснюватиметься за формулою — як це було до призупинення урядової постанови № 1146 після початку повномасштабного російського вторгнення. Зважаючи на реалії, до формули запропоновано внести деякі зміни, зокрема до показників регіональної підтримки, наукової діяльності й міжнародного визнання. Відповідний проєкт постанови вже погоджено з усіма центральними органами виконавчої влади.

Обговорили на засіданні й нюанси урядового законопроєкту № 10399 «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам», зокрема його потенційний вплив як на формулу, так і на вступну кампанію. Але чи буде його ухвалено — питання поки відкрите.

Дмитро ШУЛІКІН

Фото автора

Читайте також: