Гостем програми Володимира Семиноженка «Про науку. Компетентно» став президент Національної академії наук України Анатолій Загородній. Розмова йшла про підсумки непростого 2023 року та плани на рік нинішній і на перспективу, про реформування наукової сфери й зокрема НАН України, про головні завдання найближчого часу — як їх бачить керівництво Академії в контексті майбутньої перемоги та відбудови країни.
Враховуючи важливість обговорених питань, пропонуємо виклад цієї розмови (у дещо скороченому варіанті). Повністю запис можна подивитися на ютуб-каналі НАН України за покликанням: https://www.youtube.com/watch?v=9gyPqXTqvv4&t=3s
— Якщо порівняти 2022 і 2023 роки, який, на ваш погляд, рік був складнішим, які нові особливості з’явилися в роботі академії, пов’язані з тим, що війна затягнулася і дуже боляче відбивається на наукових інститутах? — запитав Володимир Семиноженко.
— Очевидно, що 2023 рік не був легшим, ніж 2022-й, — зазначив Анатолій Загородній. — На підтвердження можна назвати чимало чинників. Упродовж кількох місяців інститути потерпали від повітряних тривог, ракетних атак, залишались без електроенергії й тепла, і це не могло не позначитись на дослідженнях. До того ж бюджет було скорочено, фактично на повну зайнятість працювали дуже мало інститутів. До 50 зросла кількість наукових закладів, що постраждали від ракет і обстрілів, було пошкоджено близько 250 об’єктів інфраструктури, втрачено більш як 600 одиниць унікального обладнання. На превеликий жаль, і ваш НТК Інститут монокристалів зазнав бомбардувань, є пошкодження інфраструктури й технологічного обладнання. Але в усіх установах люди працюють, вони стійкі й незламні.
— Так, академія працює, всі розуміють, що без науки не буде ні економіки, ні держави. Як ви оцінюєте результати роботи академії, можливо, в окремих важливих напрямах?
— Я почну з фундаментальних досліджень, адже саме це — головне завдання академії. В умовах, у яких доводилося жити й працювати нашим науковцям, вважаю, що академія працювала досить ефективно. Маємо чимало результатів, не побоюсь сказати, світового рівня. Це стосується зокрема інститутів, що пов’язані співпрацею із ЦЕРНом. Можна навести приклади теоретичних досліджень у сфері фізики кварк-глюонної плазми — це речовина, що утворюється під час зіткнення іонів за високих енергій на Великому адронному колайдері. Тут важливо спрогнозувати динаміку, зрозуміти, в який спосіб із цієї плазми утворюються елементарні частинки — передусім так званий адронний резонансний газ, а потім, власне, формуються частинки. Наші фахівці брали участь у забезпеченні експериментів, зокрема щодо контролю якості пучка вимірювання. Це дуже вагомий результат.
Своєю чергою астрономи виконували спостереження на міжнародних космічних телескопах Габбл, TЕSS та імені Джеймса Вебба. Маємо цілу низку цікавих результатів, що стосуються хімічного складу так званих молодих галактик, механізмів вторинної іонізації Всесвіту, дослідження екзокомет та екзопланет. Використовуючи методи штучного інтелекту, нашим науковцям вдалося виявити та відкрити нові галактики, зрозуміти їхню структуру, і це дуже суттєвий поступ.
Як ми знаємо, у перші місяці війни серйозних ушкоджень зазнав найбільший у світі радіотелескоп низькочастотних декаметрових хвиль УТР-2, яким опікується Радіоастрономічний інститут у Харкові. Але радіоастрономи зуміли продовжити спостереження з допомогою французьких колег, які запропонували використовувати їхні інструменти. Нині багато зроблено і для відновлення телескопа, і є суттєві наукові результати. Така міжнародна співпраця дуже цінна, ми вдячні за допомогу.
Ціла низка цікавих результатів є і в матеріалознавців, які вперше синтезували кристали з p-типом електропровідності, що є надзвичайно перспективним для використання в оптоелектроніці, нелінійній оптиці, інших сферах.
Серйозні досягнення і в хіміків, де синтезовані нові речовини й матеріали, які мають практичне використання. Успішними були дослідження з молекулярної біології та генетики. Зокрема генетики селекціонували посухостійкі високоврожайні сорти озимих зернових культур, які, по суті, можуть замінити кормову кукурудзу, яку раніше вирощували у південних районах, але через зміни клімату врожаї були дуже низькі.
Чимало зроблено й соціогуманітаріями: здійснено демографічне і дослідження соціального стану суспільства під час війни. Видано чергові томи Франківської енциклопедії, історії української літератури, Сучасної української енциклопедії та Музичної енциклопедії.
— Хотілося б уточнити, які з цих чи інших досліджень мають уже сьогодні практичне застосування.
— Тут я згадав би електронно-променеві технології виплавки титану із заданими властивостями; дослідження і практичне застосування біоактивної кераміки, яку вперше успішно використано для відновлення великих фрагментів кінцівок у бійців після вогнепальних поранень; спеціальні поліуретанові композити, які використовуються для зміцнення ґрунтів,
оболонок тунелів, гідроізоляції, що так необхідно у метрополітені. Усе це вже використовується і приносить велику користь.
…Анатолій Загородній згадав також учених-лінгвістів, які за допомогою штучного інтелекту запропонували технології обробітку великих масивів інформації — та з допомогою інституту Міноборони створили базу даних і щодо систем озброєння та військової техніки, і щодо військових країни-агресора, які скоїли злочини на нашій території. До бази внесено понад 70 тисяч імен російських військовослужбовців.
«Так, це просто унікальна технологія, ніхто не очікував, що це можливо зробити», — підтвердив Володимир Семиноженко.
Серед вагомих прикладів «із практичним значенням» президент НАН України назвав й Інститут монокристалів, «який у надзвичайно складних воєнних умовах створив найсучаснішу лабораторію для молекулярно-генетичного і хіміко-фармакологічного аналізу», що має велике значення для створення нових ліків та проведення експертиз. А також — Харківський фізико-технічний інститут, який розробив нові елементи системи управління і захисту водо-водяних реакторів, які нині проходять пілотні випробування…
— Звичайно, це особлива тема і торкатися її будемо обережно, йдеться про тему національної безпеки, і саме вона є пріоритетною для багатьох інститутів. Як ви оцінюєте, наскільки ефективно академія працює в цьому напрямі?
— Хочу нагадати, що влітку минулого року була організована виставка розробок в інтересах оборони й безпеки держави, на ній були представлені результати діяльності 44 інститутів НАНУ. Виставку відвідали й військові керівники, й урядовці. Виставка дістала високу оцінку, і вже на сьогодні йдеться про підписання конкретних договорів про впровадження розробок і технологій. І все це починає працювати на нашу оборону і безпеку. Не будемо уточнювати, що саме, але стосується усіх сфер оборони.
— Як ви ставитесь до того, що навіть у такий складний час, коли всі спрямовані на одну справу, деякі ініціатори висловлюють ідеї щодо реформування Національної академії наук, інших академій. І не завжди зрозуміла мотивація, причому інколи йдеться про пропозиції, які можуть завдати великої шкоди розвитку науки. Скажіть, будь ласка, яка ваша оцінка таких ініціатив? І взагалі, який у вас погляд на найближче майбутнє академії?
— Наша академія ніколи не заперечувала необхідності реформ, ми маємо відповідну Концепцію розвитку і реформування академії до 2025 року. Доповідали її на засіданні Національної Ради з питань науки і технологій, і вона в цілому була схвально сприйнята. Ми підготували також Стратегію розвитку науки й інновацій, детально обговорили її, направили цей проєкт до Кабінету Міністрів, Міністерства освіти і науки, Міністерства економіки. І Кабінет Міністрів рекомендував нам разом з Міністерством освіти і науки допрацювати цю стратегію, врахувавши пропозиції від національних галузевих академій, і ми це зробили й будемо доповідати цей проєкт на засіданні Національної Ради з питань науки і технологій. Сподіваємось, уже найближчим часом.
Тому ми не проти реформ, але я не раз підкреслював, що вони не мають бути придумані, потрібно розуміти кінцеву мету реформи, яка має бути прозорою й очевидною.
У нашій концепції розвитку академії записано чіткі покрокові дії, частково вони вже виконуються. Зокрема, ми створили інноваційні кластери, створюємо координаційні Ради з новітніх напрямів розвитку науки й технології, а також — координаційну програму розвитку штучного інтелекту, і вона вже залучена у багатьох галузях.
Ми приділяємо і будемо приділяти особливу увагу розвитку квантових технологій, квантових матеріалів, і тут варто зазначити, що наші інститути — особливо інститути відділення фізики й астрономії, матеріалознавчі — приділяють цим темам значну увагу.
— Міжнародна спільнота ці два роки дуже активно співпрацює з Національною академією наук. Ціную ваш особистий внесок в розвиток співпраці. А які міжнародні програми уже працюють ефективно, на що можна розраховувати нашим ученим?
— Почну з наших, певною мірою, досягнень. Скажімо, Польська академія наук разом з Національною академією наук США провели конкурс на новітні наукові проєкти. Особливістю його є те, що в ньому беруть участь і науковці, котрі працюють в Україні. Адже ми знаємо, що чимало вакансій пропонується нашим науковцям за межами України, це теж важливо, ми вдячні за підтримку, але головним для нас залишається підтримка насамперед тих, хто працює в Україні. У цьому конкурсі було отримано близько 400 аплікацій на проєкти, до виконання взято 18, і 11 з них будуть виконуватися в інститутах Національної академії наук. І що цікаво, експертизу проєктів проводила виключно Національна академія наук США. Тобто відбирали й аналізували експерти найвищого рівня. А загалом я підрахував, що близько 85 % виконавців проєктів — це працівники академії, і цим, звісно, можна пишатися.
Два наших проєкти беруть участь у програмах Німецького федерального фонду досліджень. А саме — Київський академічний університет (ідеться про розробки квантових матеріалів) і Харківський фізико-технічний інститут (ідеться про сучасні дослідження фізики плазми). Тільки нинішнього року ХФТІ отримає 2,5 млн доларів на відновлення інфраструктури, приладів і обладнання, саме того, що потребується після обстрілів і пошкоджень. І ще близько двох з половиною мільйонів одержать на виконання власне наукових досліджень.
Понад десяток наших інститутів є учасниками програми НАТО «Наука — задля миру і безпеки». Ми також беремо участь у виконанні проєктів «Горизонт Європа». 10 з них — закінчено минулого року, виконання ще 14 триває. Нещодавно відкрився “Офіс Горизонту Європа» при Національному фонді досліджень, і це — можливості своєчасно дізнаватися про нові проєкти, знайомитися з умовами, особливостями того чи іншого проєкту та його учасниками.
— Які головні завдання постають перед Національною академією наук у третій рік широкомасштабної війни росії проти України?
— Пріоритетом для нас залишаються дослідження в інтересах оборони й безпеки. Водночас глобальні завдання нинішнього року — це дослідження в інтересах економічного розвитку країни на основі новітніх технологій — у воєнний і повоєнний періоди. Якщо конкретніше — це увага до штучного інтелекту, квантових матеріалів та квантових технологій. Це стосується і фізиків, і матеріалознавців, і хіміків, і представників наук про життя. Але також — і соціогуманітарного напряму. Мають бути поглиблені дослідження історії України. Залучення можливостей штучного інтелекту тут неабияк допоможе.
Я вірю в наших науковців, це фантастичні люди. Узяти хоча б харків’ян, які героїчно працюють — незважаючи на постійні і жахливі обстріли — вони чітко тримають науковий фронт! І не тільки харків’яни. А в Дніпрі? Дніпро теж потерпає від обстрілів, але наукові інститути працюють і мають чимало гарних результатів. А одесити? А львів’яни? Та ми всі потерпаємо від війни, але люди готові працювати, і я жодного разу не бачив у їхніх очах розпачу, зневіри. З такими людьми ми не можемо не перемогти. І в нас будуть нові досягнення, а наша Академія посяде гідне місце у світовій науці.
Газета “Світ”, №7-8, лютий 2024 р.