11 квітня у КПІ імені Ігоря Сікорського відбулася конференція трудового колективу. Детальніше про неї повідомимо в одному з найближчих номерів «Світу». Сьогодні ж — про те, що поклало основу ґрунтовному аналізу пройденого шляху та розпочало дискусію про майбутнє провідного технічного вишу країни. Тобто про доповідь, з якою виступив перед учасниками конференції ректор КПІ Михайло Згуровський.
Оскільки подібні завдання і трансформації постають і перед іншими вишами України, ця публікація може бути корисною і для них.
Почав ректор КПІ з найголовнішого на сьогодні. Понад десять років український народ великою ціною дає відсіч російським агресорам, зазначив він. Війна забрала життя 82 київських політехніків, 5 з них стали Героями України посмертно. Вони будуть увічнені в історії університету.
Минулої осені КПІ відзначив 125-ту річницю від дня свого заснування. Ювілей дав змогу оцінити попередній поступ та окреслити перспективи. Університет продовжує реалізовувати ухвалену колективом Стратегію розвитку до 2025 року, вносячи зміни згідно з вимогами часу.
Михайло Згуровський підкреслив, що в цей суворий час КПІ відіграє важливу роль у підтримці обороноздатності країни, виконує п’ять оборонних програм, розробляє нові технології для військового застосування.
Важливим напрямом розвитку університету стала цифрова трансформація його освітньої, наукової та управлінської діяльності. Сформовано цілісну інформаційну екосистему, що постійно розвивається.
Якість освіти
Утім, чотири роки пандемії та війни не могли не вплинути на якість освіти, насамперед шкільної. Це загострило проблему якісного поповнення університету і змусило суттєво підсилити профорієнтаційну роботу. У звітному навчальному році на перший курс бакалаврату було зараховано 5278 осіб, до магістратури — 2523 особи, на програми доктора філософії — 331 особу. Кількість вступників до КПІ у 2023 році порівняно з довоєнним періодом не зменшилася, що свідчить про збереження високого авторитету та популярності вишу, зазначив ректор. Водночас більше уваги необхідно було приділити готовності студентів до опанування університетських програм.
З першокурсниками, уже традиційно, проводився моніторинг якості знань, здійснювався щорічний ректорський контроль знань студентів старших курсів, Центр інноваційного моніторингу якості освіти запровадив адаптаційні курси, які допомагали студентам усунути прогалини у своїх знаннях. У 2023-му, порівняно з попереднім роком, утричі (до 10 тисяч) зросла кількість студентів, які за окремими видами занять навчалися офлайн.
Активно тривала робота з формування індивідуальної освітньої траєкторії студентів. Зокрема, розширювалися каталоги загальноуніверситетських та фахових вибіркових дисциплін, надавалися можливості зарахування результатів неформальної та інформальної освіти. Водночас університет не знизив вимог до якості підготовки: як і в попередні роки, близько 5 % студентів не витримали вимог КПІ й покинули навчання.
Хто навчає майбутні кадри
Важливу роль тут відіграє система внутрішнього забезпечення якості навчання, складовою якого є прозорий конкурсний відбір науково-педагогічних працівників, система звітності та рейтингування, внутрішня та зовнішня акредитації освітніх програм, їхній постакредитаційний моніторинг.
У КПІ завжди приділяли увагу поєднанню досвіду кваліфікованих педагогів і вчених та енергії молоді, дотриманню гендерної рівності. Тож до викладацької діяльності залучаються і випускники магістратури й аспірантури. Нині середній вік науково-педагогічних працівників становить 50,2 року. Для вдосконалення викладацької майстерності у 2023 році в Інституті післядипломної освіти пройшли перепідготовку 550 слухачів, а 171 викладач мав закордонне стажування.
Задля оновлення навчально-лабораторної бази університет активно співпрацював із зовнішніми партнерами. До прикладу, на ФЕЛ спільно з ГО «Асоціація Ноосфера» облаштовано сучасну технологічну лабораторію. На ФЕА компанія Siemens створила навчально-дослідницьку лабораторію. Компанія «Хуавей-Україна» надала обладнання для створення лабораторій у галузі сучасних систем зв’язку на ФЕА і РТФ та в укриттях КПІ.
Освітні програми, наука та інновації
«Напруженим став минулий рік за кількістю акредитаційних процедур НАЗЯВО», — зазначив ректор. Було акредитовано 113 освітніх програм. А за останні три роки їх акредитовано 208, з яких 11 — з визначенням «зразкова». У 2023 році 5 освітніх програм здобули європейську акредитацію.
Розвиток науки та інновацій — один з пріоритетів університету. Так, у звітному році в КПІ виконувалося 29 НДР, 6 фундаментальних, 20 прикладних, 3 науково-технічні розробки, 7 НДР молодих учених. Більшість із них були спрямовані на підвищення обороноздатності держави. Фінансування наукової діяльності здійснювалося коштом загального фонду Держбюджету та вітчизняних й іноземних замовників. У 2023 році обсяги фінансування науки КПІ сягнули 26,7 млн грн із загального фонду, 69,4 млн грн зі спеціального фонду, загалом — на 30 % більше, ніж у 2022 році.
Значно зросло фінансування за грантами Національного фонду досліджень України та за проєктами міжнародного співробітництва. У 2023 році воно становило 40,5 млн грн, що на 26,3 млн більше ніж у попередньому році.
У 2023 році було виконано 8 проєктів програм Єврокомісії, 3 проєкти за Програмою НАТО «Наука заради миру і безпеки», 5 білатеральних проєктів. Розпочалося виконання проєктів за рахунок зовнішньої допомоги ЄС і НАТО на загальну суму 9,1 млн грн.
Михайло Згуровський відзначив роботу Інституту передових оборонних технологій, який забезпечував реалізацію космічної програми КПІ, програм гуманітарного розмінування, розвитку БпЛА, радіоелектронної боротьби.
3 січня 2023 року відбувся успішний запуск третього дослідницького супутника КПІ PolyITAN-НР-30. Триває робота над супутниками PolyITAN-12U та PolyITAN-3-PUT.
За цей період проведено 115 наукових конференцій, 90 з яких — міжнародні. Подією національного значення стало проведення у жовтні 2023 року дванадцятого Фестивалю інноваційних проєктів Sikorsky Challenge 2023, участь у якому взяли 862 учасники з 18 країн світу. 70 % фіналістів та 50 % переможців Фестивалю — представники КПІ.
Досягнення науковців було відзначено сімома Преміями Кабінету Міністрів України за особливі досягнення у розробленні та впровадженні інноваційних технологій, трьома Преміями Верховної Ради України молодим ученим. Дев’ять молодих учених стали стипендіатами КМУ.
Відбувалося оновлення наукового обладнання й на кошти університету: на це витрачено понад 4,1 мільйона гривень. Зокрема, встановлено нову наземну станцію в Центрі управління університетськими супутниками.
Важливою для університету була публікаційна політика. Серед 27 наукових журналів КПІ до категорії «А» увійшло 7, до категорії «Б» — 20. У базі даних Scopus індексуються 4 журнали, у Web of Science — 3. Великим просвітницьким центром, провідником політики відкритої науки та академічної доброчесності є нині Науково-технічна бібліотека ім. Г.І. Денисенка.
Міжнародні відносини
Надання Україні статусу кандидата в члени ЄС змінило зміст і форми діяльності КПІ на міжнародній арені. На 40 % зросла кількість міжнародних заходів, утричі — кількість конференцій, семінарів, літніх шкіл. Стало більше активних угод та учасників програм академічної мобільності. Загальна сума грантів за цим напрямом зросла на 36 % і досягла 32 млн грн. За програмою мобільності ERASMUS+ реалізовано 71 проєкт з університетами 25 країн Європи. Надходження від міжнародної проєктно-грантової діяльності у 2023 році склало 102 млн грн, що майже у 30 разів перевищило показники 2022 року.
КПІ — член шести Альянсів та восьми Асоціацій європейських університетів. Завдяки «Ініціативі єднання» уряду Великої Британії КПІ тісно співпрацював з університетами Глазго, Кінгстона та Шеффілду. Важливим стало рішення Шеффілдського університету про передання партнеру потужного обладнання для Центру суперкомп’ютерних обчислень.
Як живе університет?
Господарська діяльність у цей складний рік була спрямована на забезпечення життєдіяльності КПІ, підвищення безпеки студентів і співробітників, утримання й розвиток його майнового комплексу. А це — 32 навчальних корпуси, 21 гуртожиток, Центр культури та мистецтв, Науково-технічна бібліотека та інші споруди.
За минулий рік обладнано і проведено атестацію ДСНС 17 укриттів у навчальних корпусах та 14 — у гуртожитках студмістечка. Сьогодні кількість атестованих місць в укриттях КПІ становить 10200. Особливо варто виокремити «розумне укриття» на 500 місць Науково-технічної бібліотеки, обладнане сучасними технічними засобами, де можна проводити освітній процес, захисти дисертацій, організовувати зустрічі, семінари, конференції тощо.
10 пунктів незламності обладнано на території студмістечка та 11 — у навчальних корпусах, підготовлено генератори електроенергії загальною потужністю 300 кіловатів. Установлено 23 нові камери відеоспостереження. Загалом їх тепер 215. А до кінця 2024 року буде ще 50 камер.
Одним з важливих інструментів допомоги нашим воїнам на фронті стало створення «Благодійного фонду підтримки Збройних Сил України «Київський політехнік». На придбання БпЛА, засобів РЕБ, інших видів озброєння з цього фонду профінансовано понад 4 млн грн.
До 125-річчя КПІ оновлено фасади 1-го і 4-го навчальних корпусів, здійснено капітальні та поточні ремонти. Завершено благоустрій «Парку Нескорених» — висаджено понад 650 нових дерев та замінено понад 300 хворих. На території кампусу було встановлено дві нові архітектурно-художні композиції: «Юність», присвячену студентській молоді, та «Першим підкорювачам неба», присвячену піонерам авіації КПІ.
Споживання та заощадження енергоносіїв, як і по всій країні, є однією з ключових проблем університету. Тож, враховуючи зростання тарифів на енергоносії, було запроваджено систему дистанційного енергомоніторингу. Встановлено 20 водолічильників з можливістю дистанційного зняття показників.
Готуємось до нових перспектив
Нові реалії змусили додати до стратегії розвитку університету складові підвищення обороноздатності держави й базові засади національного спротиву. Суттєво розширено підготовку кадрів для оборонних відомств і ЗСУ. Для сфери оборонно-промислового комплексу підготовлено 169 керівників підприємств за магістерськими програмами. Перепідготовлено 109 службовців ЗСУ. За програмою «Сил національного спротиву» пройшли навчання 20 співробітників і 280 студентів.
«Сьогодні університет не лише робить усе можливе для Перемоги, але й напрацьовує стратегію інноваційної трансформації країни як для воєнного, так і для мирного часу», — зазначив ректор.
За останні два роки війни економіка України зазнала кардинальних змін. Деякі галузі практично перестали існувати. Водночас швидкими темпами почали розвиватися нові напрями: робототехніка, штучний інтелект, кібербезпека, засоби радіоелектронної боротьби, виробництво дронів, гуманітарне розмінування, протезування та реабілітація, блокчейн-технології та інші. Суттєво зріс суспільний запит на інновації в оборонній сфері.
Поки що за інерцією готуємо фахівців за попередньою структурою спеціальностей та попередніми обсягами. Але після впровадження грантової системи фінансування вищої освіти нас невідворотно чекає зміна цих пропорцій та суттєва зміна характеру роботи університету. Адже держава надаватиме замовлення лише за найбільш потрібними інженерними спеціальностями для цілей оборони та розвитку критичної інфраструктури.
Стратегія трансформації КПІ вимагатиме комплексного підходу та стратегічного управління, щоб адаптуватися до нових вимог і залишатися в лідерах у сфері освіти, досліджень та інновацій в Україні. Необхідно провести глибокий аналіз потреб нового ринку праці й тенденцій його змін у сфері технологій. Насамперед — приділити увагу потребам сфери національної безпеки та оборони країни й виділити групи технологій, запити на які стабільно зростають. І саме під ці запити організувати постійне оновлення освітніх програм, методів навчання, впровадження нових спеціалізацій та курсів, що відповідатимуть вимогам нової економіки.
У тісному зв’язку з реформуванням освітньої компоненти, у тісній співпраці з промисловими партнерами та високотехнологічним бізнесом має розвиватися й інноваційне середовище КПІ Sikorsky Challenge, спрямоване на дослідження, інновації та комерціалізацію наукових розробок.
«Нашому університетові завжди була притаманна роль лідера у втіленні масштабних планів і завдань. Запорукою цього є славетна історія КПІ, видатні традиції наших попередників, натхненна праця викладачів, науковців, співробітників, талановита молодь. Саме це забезпечить Київській політехніці гідний і нестримний поступ і в майбутньому», — підсумував Михайло Згуровський.
Лариса ОСТРОЛУЦЬКА