uk

Українська кліматична політика зробила величезний крок вперед за останній рік – Міндовкілля

Українська кліматична політика зробила величезний крок вперед за останній рік. На цьому наголосила заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук під час «Україна 2030: шлях до зеленої трансформації» – панельної дискусії в межах конференції СОР26. Така українська панель на COP, де влада та бізнес дискутують про кліматичні цілі та фінансування енергетичного переходу, пройшла вперше. На ній урядовці, експерти та бізнес-лідери обговорили ключові виклики, що стоять на шляху України до декарбонізації в промисловості, енергетиці, сільському господарстві та інших сферах української економіки. 

Головні тези Ірини Ставчук на цьому заході:

  • Україна поступово рухається до амбітної кліматичної цілі – ми затвердили оновлений Національно визначений внесок до Паризької угоди, де задекларували мету – скоротити викиди парникових газів на 65 % до 2030 року від рівня 1990 року та досягти кліматичної нейтральності не пізніше 2060 року;
  • Більшість українських великих компаній задекларували досягнення кліматичної нейтральності до 2030, 2040 і 2050 років;
  • Уряд розпочав роботу над створенням плану заходів для впровадження оновленого Національно визначеного внеску до Паризької угоди;
  • Реформи системних змін для європейської інтеграції та декарбонізації, після затвердження, принесуть реальні результати щодо скорочення викидів;
  • Фінансування заходів має вирішальне значення для декарбонізації економіки. Тому Міндовкілля ініціювало створення Українського кліматичного фонду як установи, яка буде співфінансувати проєкти з декарбонізації та працює над залученням міжнародних фінансів.

Нагадаємо, що у Глазго 1 – 12 листопада 2021 року проходить головна подія року – 26-та Конференція щодо кліматичних змін #СОР26. На ній учасники обговорять такі теми:

  • адаптація та стійкість до зміни клімату, що включає охорону та відновлення екосистем та розвиток кліматично стійкої інфраструктури та сільського господарства;
  • охорона природи, включаючи затримку вирубки лісів та масштабне введення в практику природоорієнтованих рішень;
  • енергетичний перехід, що включає відмову від вугілля та інвестиції у відновлювані джерела енергії;
  • транспорт (перехід до електричного транспорту);
  • фінанси, а саме виконання зобов’язання розвинутих країн щорічно виділяти 100 млрд доларів країнам, що розвиваються, на заходи, пов’язані зі зміною клімату; а також мобілізація приватних та публічних фондів для досягнення кліматичної нейтральності.

У планах України, серед іншого, не допустити, щоб у звітній документації Росії Крим позначався як російська територія, домовитися про доступ України до фінансових ресурсів Зеленого кліматичного фонду та долучитися щонайменше до чотирьох екологічних ініціатив: 

  • Глобальної ініціативи щодо скорочення викидів метану;
  • Декларації про лісо- та землекористування;
  • Глобальної «Ініціативи зелені мережі – одне сонце, один світ, одна мережа»;
  • Ініціативи «Лідерська група промислового переходу».

Тож чекаємо на результати саміту у Глазго.

Читайте також: