Українська кліматична політика зробила величезний крок вперед за останній рік. На цьому наголосила заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук під час «Україна 2030: шлях до зеленої трансформації» – панельної дискусії в межах конференції СОР26. Така українська панель на COP, де влада та бізнес дискутують про кліматичні цілі та фінансування енергетичного переходу, пройшла вперше. На ній урядовці, експерти та бізнес-лідери обговорили ключові виклики, що стоять на шляху України до декарбонізації в промисловості, енергетиці, сільському господарстві та інших сферах української економіки.
Головні тези Ірини Ставчук на цьому заході:
- Україна поступово рухається до амбітної кліматичної цілі – ми затвердили оновлений Національно визначений внесок до Паризької угоди, де задекларували мету – скоротити викиди парникових газів на 65 % до 2030 року від рівня 1990 року та досягти кліматичної нейтральності не пізніше 2060 року;
- Більшість українських великих компаній задекларували досягнення кліматичної нейтральності до 2030, 2040 і 2050 років;
- Уряд розпочав роботу над створенням плану заходів для впровадження оновленого Національно визначеного внеску до Паризької угоди;
- Реформи системних змін для європейської інтеграції та декарбонізації, після затвердження, принесуть реальні результати щодо скорочення викидів;
- Фінансування заходів має вирішальне значення для декарбонізації економіки. Тому Міндовкілля ініціювало створення Українського кліматичного фонду як установи, яка буде співфінансувати проєкти з декарбонізації та працює над залученням міжнародних фінансів.
Нагадаємо, що у Глазго 1 – 12 листопада 2021 року проходить головна подія року – 26-та Конференція щодо кліматичних змін #СОР26. На ній учасники обговорять такі теми:
- адаптація та стійкість до зміни клімату, що включає охорону та відновлення екосистем та розвиток кліматично стійкої інфраструктури та сільського господарства;
- охорона природи, включаючи затримку вирубки лісів та масштабне введення в практику природоорієнтованих рішень;
- енергетичний перехід, що включає відмову від вугілля та інвестиції у відновлювані джерела енергії;
- транспорт (перехід до електричного транспорту);
- фінанси, а саме виконання зобов’язання розвинутих країн щорічно виділяти 100 млрд доларів країнам, що розвиваються, на заходи, пов’язані зі зміною клімату; а також мобілізація приватних та публічних фондів для досягнення кліматичної нейтральності.
У планах України, серед іншого, не допустити, щоб у звітній документації Росії Крим позначався як російська територія, домовитися про доступ України до фінансових ресурсів Зеленого кліматичного фонду та долучитися щонайменше до чотирьох екологічних ініціатив:
- Глобальної ініціативи щодо скорочення викидів метану;
- Декларації про лісо- та землекористування;
- Глобальної «Ініціативи зелені мережі – одне сонце, один світ, одна мережа»;
- Ініціативи «Лідерська група промислового переходу».
Тож чекаємо на результати саміту у Глазго.
Читайте також:
- ЗМІНИ КЛІМАТУ – УДАР ПО ФЛОРІ УКРАЇНИ. Академік Яків Дідух про механізми стабілізації клімату, майбутнє лісів, степів, гір та захист екосистем. Газета “Світ”, № 39 – 40, жовтень, 2021 р.
- ЗАПОВІДНА НАУКА. Що і як досліджують в українських заповідниках та національних парках. Газета “Світ”, № 39 – 40, жовтень, 2021 р.
- МІЛЬЯРД ДЕРЕВ ЗА ТРИ РОКИ? Як вирощують ліси, збільшують лісистість та що загрожує степовим територіям України. Газета “Світ”, № 37 – 38, жовтень, 2021 р.
- АДАПТУЙСЯ АБО ПОМРИ. Про що говорить збільшення частоти й інтенсивності катастрофічних погодних подій. Газета “Світ”, № 37 – 38, жовтень, 2021 р.
- ВІД ПОЖЕЖ НАС РЯТУВАЛИ ТІЛЬКИ ДОЩІ. Доктор біологічних наук Сергій Зібцев розповів про катастрофи у Європі та чи горітимуть наші ліси. Газета “Світ”, № 34 – 35, вересень 2021 р.
- «ІДА» НАГАДАЛА ПРО ПОВАГУ ДО ДОВКІЛЛЯ та необхідність діяти тут і зараз. Про важливість адаптації влади та суспільства кожної країни до змін клімату. Газета “Світ”, №33-34, вересень 2021 р.