Ірина Конвалюк та Дар’я Навроцька з Інституту молекулярної біології і генетики отримали Премію Верховної Ради України молодим ученим за 2019 рік.
У партнерстві з Ольгою Іщенко, вченою з Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, вони розробили наукові засади збереження біорізноманіття рослин, що зростають в екстремальних умовах Антарктики та високогірних Карпат.
Чому ця тема важлива та актуальна і чому скорочення біорізноманіття рослин стало проблемою світового масштабу? В останні десятиріччя простежується тенденція до збіднення природних екосистем, зокрема, до втрати генофонду рослин і на території України, і загалом у світі. На цю проблему відреагувала ООН – у 2002 р. було ухвалено Конвенцію про біологічне різноманіття. Отже, надважливим завданням є вивчення фітогенофонду, впровадження ефективних заходів з його охорони.
Використання сучасних біотехнологічних методів, які включають створення банку культур in vitro та технологій вирощування і масового розмноження рослин в асептичних умовах, дозволяє з найменшими затратами зберігати і всебічно вивчати рідкісні та цінні види рослин.
У фокусі уваги наших вчених – види, які населяють території з унікальними умовами навколишнього середовища, зокрема, щучник антарктичний (Deschampsia antarctica E. Desv.), що зростає на території морської Антарктики, та рідкісний вид тирлич жовтий (Gentiana lutea L.) – лікарська рослина з Українських Карпат. Наші вчені поставили за мету розробити наукові засади збереження та відновлення рослин, які зростають в екстремальних умовах (на прикладі щучника антарктичного та тирлича жовтого) з використанням цитогенетичних, молекулярно-генетичних і біотехнологічних методів.
Ірина Конвалюк та Дар’я Навроцька провели оцінку внутрішньовидового генетичного різноманіття рослин, розробили умови отримання культури in vitro (тобто в асептичних умовах на живильних середовищах). Вони встановили, що рівень змін на хромосомному рівні та рівні ділянок ДНК між рослинами, отриманими в лабораторії, та культурами тканин тих рослин, що зростають у природі, на порядок нижчий.Наші вчені підібрали умови для вирощування рослин in vitro на оптимізованих живильних середовищах, що дозволяє отримати достатню кількість життєздатних рослин з високою адаптивною здатністю до умов ex vitro (тобто в теплиці) та in situ (висаджування рослин у їхньому звичному природному місцезростанні).
Це може бути використано для відновлення чисельності порушених популяцій тирличу жовтого в Українських Карпатах, а також для отримання достатньої кількості матеріалу щучника антарктичного без шкоди для природних екосистем.
Представлений цикл наукових робіт виконаний вперше та є пріоритетним не тільки для нашої країни, а й для світової науки загалом. Отримані результати можуть бути використані у науково-дослідницькій практиці для розробки методології оптимізації умов вирощування in vitro, адаптації до умов ex vitro та in situ інших цінних рідкісних видів рослин.
Читайте також:
- КАШТАН ПЕТРА МОГИЛИ, ДУБ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ…Про дерева поважного віку, їх заповідання, визначення кількості років та лікування. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- ОБЕРЕЖНО! ПИТНА ВОДА! Про якість води та пошук виходу з водної кризи. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- І МІЦНІСТЬ ДОРІГ, І ЖИТТЄВА СТІЙКІСТЬ або Хто і як розробляє матеріали для майбутніх супершляхів. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- МІЖДИСЦИПЛІНАРНІСТЬ ЯК ГАСЛО СУЧАСНОЇ НАУКИ. Про діяльність Міждисциплінарного аналітичного центру соціально-економічного добробуту та психічного здоров’я. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- ЯКИМИ БУДУТЬ УНІВЕРСИТЕТИ ПІСЛЯ ПАНДЕМІЇ? Матеріал Максима СТРІХИ, доктора фізико-математичних наук, професора. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- НАУКОВИЙ ФЛОТ: ДОВГОСТРОКОВА ПРОГРАМА І НОВІ НАЗВИ.Про відродження науково-дослідного флоту України. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- Президент Європейської дослідницької ради Марія ЛЕПТІН: «ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОПОМОЖУТЬ ВИРІШИТИ НАЙВАЖЛИВІШІ ПРОБЛЕМИ НАШОГО ЧАСУ». Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- ОСТАННЄ СЛОВО МАЄ БУТИ ЗА ВЧЕНИМИ. Матеріал Вадима ЛОКТЄВА, академіка НАН України. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- ЯДЕРНІ ВИКЛИКИ. Як ядерна енергетика впливає на розвиток країни і що наука може запропонувати атомній галузі. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.