Вирощування картоплі для України є національним захопленням. Картопля перебуває у трійці основних продуктів харчування. У світі існує близько 14 тис. різних сортів картоплі, з них культивується чотири з половиною тисячі.
В Україні вирощується близько 250 сортів, при цьому третину з них вивели вітчизняні фахівці – наразі селекційною роботою займаються три установи: Інститут картоплярства Національної академії аграрних наук України, Поліська дослідницька станція (с. Федорівка Житомирської області) та Сумський національний аграрний університет.
Про те, наскільки небезпечний рак картоплі, чим корисні вітчизняні сорти з фіолетовою або червоною м’якоттю, а також навіщо картоплі прищеплюють коріння помідорів, “Главкому” розповів директор Інституту картоплярства НААН, кандидат сільськогосподарських наук Микола Фурдига.
Рак картоплі – захворювання, відоме вже кілька сотень років. Якщо у людини досі незрозуміло, чому виникає рак, то у картоплі давно відомо – хворобу викликає гриб Synchytrium endobioticum. Він потрапляє в клітину бульби, розмножується, в результаті з’являється суха тверда маса, яка розміром може бути навіть більшою за саму бульбу.
За словами науковця, для людини така уражена картопля не шкідлива Можна зрізати нарости і на якість ще здорової м’якоті бульби це не впливає. Інша річ, що рак картоплі може запросто знищити весь урожай, якщо з ним не боротися. Тому краще – спалити, щоб гриб не потрапив у ґрунт і захворювання не поширювалося.
Фурдига додав, що боротися з цим захворюванням можна новими сортами.
“Та просто висаджувати інші сорти, які стійкі до раку картоплі. У нас, до речі, всі такі. Перш ніж сорт потрапляє до Державного реєстру сортів рослин (тільки після цього його можна культивувати), він обов’язково проходить випробування на стійкість до раку картоплі.
У нас є дослідна ділянка на Закарпатті, там мікрофлора землі дуже сприятлива для Synchytrium endobioticum, і ось на цій ділянці ми проводимо випробування протягом двох років. Якщо картопля не захворіла – ласкаво просимо до реєстру. Заразилася – проводимо селекцію далі”,- пояснив науковець.
Читайте також:
- КАШТАН ПЕТРА МОГИЛИ, ДУБ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ…Про дерева поважного віку, їх заповідання, визначення кількості років та лікування. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- ОБЕРЕЖНО! ПИТНА ВОДА! Про якість води та пошук виходу з водної кризи. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- І МІЦНІСТЬ ДОРІГ, І ЖИТТЄВА СТІЙКІСТЬ або Хто і як розробляє матеріали для майбутніх супершляхів. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- МІЖДИСЦИПЛІНАРНІСТЬ ЯК ГАСЛО СУЧАСНОЇ НАУКИ. Про діяльність Міждисциплінарного аналітичного центру соціально-економічного добробуту та психічного здоров’я. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- ЯКИМИ БУДУТЬ УНІВЕРСИТЕТИ ПІСЛЯ ПАНДЕМІЇ? Матеріал Максима СТРІХИ, доктора фізико-математичних наук, професора. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- НАУКОВИЙ ФЛОТ: ДОВГОСТРОКОВА ПРОГРАМА І НОВІ НАЗВИ.Про відродження науково-дослідного флоту України. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- Президент Європейської дослідницької ради Марія ЛЕПТІН: «ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОПОМОЖУТЬ ВИРІШИТИ НАЙВАЖЛИВІШІ ПРОБЛЕМИ НАШОГО ЧАСУ». Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- ОСТАННЄ СЛОВО МАЄ БУТИ ЗА ВЧЕНИМИ. Матеріал Вадима ЛОКТЄВА, академіка НАН України. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- ЯДЕРНІ ВИКЛИКИ. Як ядерна енергетика впливає на розвиток країни і що наука може запропонувати атомній галузі. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.