uk

Відмова від вугілля і Кліматичний пакт: про що домовились учасники екосаміту в Глазго

У шотландському місті Глазго закінчився кліматичний саміт Conference of the Parties 26 (COP26). Він тривав майже два тижні – з 1 по 12 листопада. Учасницею зустрічі була і делегація з України.

За його підсумками представники майже 200 країн підписали важливу угоду – так званий Кліматичний пакт.

Під час кліматичного саміту COP26 понад 40 країн погодилися відмовитися від використання вугілля. Серед них Канада, Польща, Україна та В’єтнам, які поступово припинятимуть його використання для виробництва електроенергії.

Багатші та більші країни зроблять це у 2030-х роках, а менші країни – у 2040-х. Зокрема, Україна пообіцяла припинити використовувати вугілля в енергетиці до 2035 року.

Крім того, ці країни зобов’язалися відмовитися від будівництва нових вугільних електростанцій та інвестицій у цю галузь.

Ще одним досягненням стала так звана лісова угода, яку підписали 114 країн. Вони зобов’язалися зупинити вирубку лісів до 2030 року.

103 країни, серед яких і Україна, підписали глобальну угоду, згідно з якою повинні скоротити викиди метану в атмосферу на 30%.

Ще понад 30 країн світу в межах кліматичної конференції COP26 домовились до 2040 року повністю відмовитись від продажу транспортних засобів з двигунами внутрішнього згоряння. Угоду підтримали Велика Британія, Канада, Чилі, Хорватія, Нідерланди, Польща, Словенія, Мексика, Туреччина.

Шість автовиробників, серед яких BYD, Ford, General Motors, Jaguar Land Rover, Mercedes-Benz та Volvo, підписали декларацію про те, що вони до 2040 року відмовляться від випуску автомобілів із бензиновими двигунами.

Крім низки вищезазначених угод, майже 200 учасників саміту COP26 підписали Кліматичний пакт. Згідно з документом, країни-підписанти зобов’язалися вже з 2022 року активніше скорочувати викиди парникових газів.

Крім того, розвинені країни до 2025 року повинні щонайменше подвоїти свій колективний внесок у фінансування адаптації щодо зміни клімату країн, які розвиваються. Але мінусом є те, що конкретного механізму компенсації збитків біднішим країнам у пакті не прописали.

Натомість у документі вперше згадали необхідність розв’язання проблеми вугілля і викопного палива, оскільки саме вони призводять до більшості викидів парникових газів.

Але через небажання Індії й Китаю відразу відмовлятися від використання вугілля (а саме ці країни його використовують найбільше), замість поетапної відмови від вугілля у документі вказали поступове скорочення його використання.

Загалом Кліматичний пакт покликаний обмежити підвищення температури до 1,5°C. Генсек ООН Антоніу Гутерреш підписання пакту назвав важливим кроком, але він заявив, що цього недостатньо.

Результатом COP26, за його словами, став компроміс, який відображає інтереси, протиріччя та стан політичної волі у сучасному світі.

Читайте також: