uk

Виповнюється 50 років найстарішій науковій програмі ЮНЕСКО у галузі збереження довкілля

У листопаді 2021 року виповнюється 50 років найстарішій науковій програмі ЮНЕСКО у галузі збереження довкілля, що заклала основи концепції сталого розвитку.

Сьогодні мережа біосферних резерватів (БР) в Україні складається з 8 біосферних резерватів, що входять до Всесвітньої мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО та мають відповідні сертифікати, при цьому 4 резервати є транскордонними, а 2 з них – трилатеральні. Загальна площа біосферних резерватів ЮНЕСКО в Україні за останні 7 років зросла з 0,8% до 1,2% від площі території країни і станом на вересень 2021 року наближалася до 700 тис. га. Серед 38 країн Європи за кількістю БР Україна посідає 8 місце, хоча відносна площа БР України поки що майже уп’ятеро менша, ніж у середньому в Європі (6,8%; враховуючи Гренландію, котра адміністративно належить до Королівства Данія).

Національна мережа біосферних резерватів ЮНЕСКО України.
Національні резервати: 1. Асканія-Нова, 1982; 2. Чорноморський, 1982; 3. Карпатський, 1992; 4. Деснянський, 2009. Транскордонні резервати: 5. Дельта Дунаю, 1999 (Румунія, Україна); 6. Східні Карпати, 1999 (Польща, Словаччина, Україна); 7. Розточчя, 2019 (Польща, Україна); 8. Західне Полісся, 2012 (Білорусь, Польща, Україна)

Одним із найстаріших БР в Україні є «Чорноморський» (загальна площа 89 129 га), що отримав сертифікат ЮНЕСКО 15 лютого 1985 року. Чорноморський біосферний резерват репрезентує прибережні території Чорного моря та сухого південно-європейського степу. Головна цінність резервату – орнітофауна. Понад 50% видів флори і фауни заповідника охороняються Бернською конвенцією або включені до Європейського Червоного списку.

Зону степів в Україні представляє біосферний резерват ЮНЕСКО «Асканія-Нова» ім. Фрідріха Фальц-Фейна (загальна площа 112 889 га), що отримав сертифікат ЮНЕСКО 15 лютого 1985 року. Резерват забезпечує збереження єдиної в Європі ділянки типчаково-ковилового степу, в рослинності якого переважають дернові злаки. Територія резервату входить до Південного (Азово-Чорноморського) екологічного коридору і має особливе значення для збереження мігруючих видів птахів. За масштабами утримання тварин у напіввільних умовах, технологіями акліматизації, реакліматизації зоопарк заповідника «Асканія-Нова» є одним із найкращих у світі.

Гірські системи представляє найбільший біосферний резерват ЮНЕСКО України – «Карпатський» (площа– 181 139 га), що отримав сертифікат ЮНЕСКО 15 лютого 1993 року. Резерват презентує весь комплекс висотної поясності Українських Карпат – від передгірських лук і дібров до альпійського гірського поясу. Майже 90% загальної площі резервату займають унікальні смерекові та мішані ліси, при цьому площі букових, мішаних і смерекових пралісів є найбільшими в Європі. У резерваті знаходиться єдине у Центральній Європі рівнинне місцезростання гірського виду нарциса.

Біосферний резерват ЮНЕСКО «Деснянський» (площа – 58 293 га, сертифікат ЮНЕСКО від 26 травня 2009 року) репрезентує східнополіські ландшафти, екосистеми, флору і фауну. Тут представлено лісові, болотні, річково-заплавні, лучні природні комплекси. Серед лісів найпоширенішими є соснові, менш поширені – березові, збереглися також ділянки сосново-дубових, дубових і вільхових лісів.

Польсько-словацько-український транскордонний біосферний резерват ЮНЕСКО «Східні Карпати» – перший у світі трилатеральний резерват – отримав сертифікат ЮНЕСКО 2 лютого 1999 року. Українська складова території резервату – 31,6% (65 828 га). У межах резервату проходить Головний європейський вододіл. Цінність ТБР «Східні Карпати» полягає у добре збережених типових лісових екосистемах, зокрема букових і ялицевих пралісах, а також трав’янистих типах угруповань – гірськолучних полонинах. Ця територія є однією з найбільших складових мережі NATURA-2000 (мережі охоронних ділянок, центральному елементі в охороні біорізноманіття на території країн – членів ЄС, складовими якої є типи природних середовищ, рідкісні й такі, що перебувають під загрозою зникнення або руйнування) і становить ключове ядро екологічної мережі Європи. Незаймані букові ліси ТБР «Східні Карпати» та БР «Карпатський» з 2007 року включено до переліку об’єктів Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.

Румунсько-український транскордонний біосферний резерват ЮНЕСКО «Дельта Дунаю» отримав сертифікат ЮНЕСКО 2 лютого 1999 року. Українська складова – Дунайський біосферний заповідник України – становить 6,7% площі резервату (49 220 га). Дельта Дунаю належить до екологічно особливо цінних природно-територіальних комплексів Європи. Тут знаходиться центр біорізноманіття світового масштабу, важливе місце гніздування та сезонних скупчень птахів, розмноження цінних промислових і рідкісних видів риб. Причому дельта Дунаю – наймолодша сформована природним шляхом частина суходолу на нашому континенті, її вік – 200-400 років. Дельта Дунаю має надзвичайно динамічний та мозаїчний ландшафт: озера, протоки, річкові рукави, болота, різні за віком острови. Основна частина дельти розташовується в Румунії і з 1991року включена до списку Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.

Білорусько-польсько-український транскордонний біосферний резерват ЮНЕСКО «Західне Полісся» – другий в Європі і третій у світі тристоронній транскордонний біосферний резерват – отримав сертифікат ЮНЕСКО 11 липня 2012 року. Його створили шляхом об’єднання трьох національних біосферних резерватів: польського БР «Західне Полісся», білоруського БР «Прибузьке Полісся», українського БР «Шацький». Українська частина ТБР становить 28,5% (75 075 га). Ці природоохоронні об’єкти розташовані на Чорноморсько-Балтійському (головному в Європі) вододілі басейнів річок Прип’ять і Західний Буг. Основне завдання ТБР «Західне Полісся» – збереження поліських ландшафтів та системи карстових озер, одне з яких – Світязь – займає площу 2 622 га і є найбільшим та найглибшим (максимальна глибина – 58,4 м) озером України.

Польсько-український транскордонний біосферний резерват ЮНЕСКО «Розточчя» є наймолодшим біосферним резерватом України – він отримав відповідний сертифікат 19 червня 2019 року. Українська частина резервату (74 800 га) забезпечує сталий розвиток регіону Розточчя та передбачає відродження традиційних ремесел, народних промислів, пропаганду невиснажливого природокористування, збереження історико-культурної спадщини, еколого-освітню діяльність, розвиток «зеленого» туризму.

Перспективні напрями діяльності НК МАБ України

Основним напрямом діяльності НК МАБ України є забезпечення належного функціонування національної мережі біосферних резерватів та її розширення шляхом створення нових об’єктів, зокрема транскордонних, адже Україна межує з багатьма європейськими державами і має великі можливості розширення співпраці з ними для створення відповідної мережі транскордонних біосферних резерватів. З цього погляду, перспективними є території гірських масивів Карпат на кордоні України і Румунії: Мармароські та Кузійські ділянки Карпатського БР і Чивчино-Гринявські гори, де 2009 року було створено Верховинський (Івано-Франківська область) і Черемоський (Чернівецька область) національні природні парки. Планується поєднати ці парки із Закарпатським масивом – на основі включення румунського природного парку «Гори Мармарощини» до майбутнього ТБР «Мармароські та Чивчино-Гринявські гори».

Розпочато створення біосферного резервату з робочою назвою «Прип’ятське Полісся» (в межах Київської, Житомирської та Рівненської областей). Відбулися також консультації з НК МАБ Республіки Білорусь щодо перспектив створення на Поліссі білорусько-українського транскордонного біосферного резервату.

На території українського Придунав’я (Одеська область) визначаються потенційні ділянки – кандидати на включення до складу створюваного тристороннього молдовського-румунсько-українського біосферного резервату в пониззі Дунаю і Пруту на базі румунсько-українського ТБР «Дельта Дунаю» та молдовського БР «Нижній Прут» або створення окремого транскордонного молдовсько-українського біосферного резервату.

За інформацією СПНС НОВ Президії НАН України та прес-служби НАН України

Читайте також: