Майже 70% українців підтримують демонтаж пам’ятників, пов’язаних з росією

Про це свідчать результати Десятого загальнонаціонального опитування: “Ідеологічні маркери війни (27 квітня 2022)”, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг”.

Згідно з результатами дослідження, понад 65% підтримують перейменування вулиць в Україні, що містять російські або ж радянські назви. 71% – за демонтаж пам’ятників, які пов’язані з росією, а 62% респонденти висловилися за заборону на радіо та телебаченні музичної продукції з росії.

Водночас, зазначають соціологи, за останні роки спостерігається позитивна динаміка у ставленні до українських історичних постатей, навколо яких ще десятиліття тому точилися гострі дискусії у суспільстві. Зокрема, Богдан Хмельницький та Михайло Грушевський – українські історичні постаті, котрі однозначно позитивно (понад 90%) сприймаються в суспільстві. Поступово покращилося ставлення до Івана Мазепи (у 2012 – 44%, у 2022 – 76%), Симона Петлюри (у 2012 – 26%, у 2022 – 49%) та Степана Бандери (у 2012 – 22%, у 2022 – 74%). Причому позитивне ставлення до ідеолога українського націоналізму переважає сьогодні і в південно-східних регіонах, та серед тих, хто в побуті спілкується виключно російською мовою.

Натомість до радянських керівників ставлення в останнє десятиліття було переважно негативним і особливо різко погіршало у 2022 році. За останні 5-8 років ставлення до Леніна погіршилося вдвічі, до Сталіна – втричі. Сьогодні лише 13% позитивно ставляться до В.Леніна та 7% – до Й.Сталіна, йдеться у дослідженні.

Суперечливо сприймається ініціатива щодо вилучення зі шкільної програми творів російської літератури (її підтримують 35%, не підтримують – 30%, нейтрально ставляться – 31%).

А щодо демонтажу пам’ятників, пов’язаних з історією Другої світової війни, відносна більшість виступає проти (40%). Підтримують цю ініціативу 19% опитаних, нейтрально ставляться до неї 36%, зауважують дослідники.

Опитування проведене 27 квітня 2022 року серед населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%.

Читайте також: