Що нас чекає взимку і як пережити прийдешній опалювальний сезон, який за прогнозами, буде найважчим за всі роки незалежності країни? Як зігріватимуться діти в школах і дитсадочках, як працюватимуть університети й наукові інститути, чи надходитиме нормально тепло до житлових кварталів і промислових об’єктів? Навряд чи знайдеться людина, котра б не переймалася нині цим питанням. Відповісти на нього намагалися і на всеукраїнському форумі «Велике відновлення: енергетична інфраструктура», який відбувся за підтримки Мінрегіон, Міністерство енергетики України, Фонд енергоефективності та Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України .
Форум пройшов у рамках проєкту з відбудови громад «Хаб Велике відновлення», який стартував на початку серпня, маючи на меті сприяння відновленню громад шляхом поширення знань про технологічні, фінансові й організаційні можливості. Як і тоді, до КиївЕкспоПлаза виставковий центр, що розташований у селищі Березівка на Київщині, з’їхалися представники державної та місцевої влади, територіальних громад, бізнесу, галузевих асоціацій, громадських організацій та благодійних фондів — усього понад 350 учасників. Цього разу серед них були провідні експерти енергетичної галузі, які запропонували своє бачення цьогорічного опалювального сезону.
Відповіді на виклики
Зокрема, обговорювалися питання, чи вистачить в країні енергоресурсів для функціонування енергетичної системи, як працює програма енергоефективності, чи готові українці використовувати альтернативні джерела енергії й технології та чи здатні громади підготуватися до зими в умовах воєнного стану.Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Валерій Безус наголосив на тому, що підготовці громад до енергетичних викликів сприятиме впровадження систем енергетичного менеджменту, завдяки чому можна скоротити енерговитрати на 5–15% без масштабних фінансових інвестицій. «Коли ми говоримо про виклики, які стоять перед громадами в контексті як цього опалювального періоду, так і подальшого відновлення, — важливо враховувати процеси енергетичної трансформації, — зауважив він. — Йдеться про можливості максимального використання переваг енергоефективності та відновлюваних джерел енергії. Певний фундамент на рівні державної політики для роботи у цьому напрямі вже сформовано. …Система енергетичного менеджменту — це той каркас, який дозволить громадам і у короткотерміновому періоді, і в довгостроковій перспективі сформувати шлях сталого розвитку, а також відповіді на виклики енергетичної безпеки».
Термомодернізація в дії
Який вигляд має термомодернізація за програмою «Енергодім», розповіла і показала у своїй презентації Галина Джулай, перша заступниця голови Новояворівської громади на Львівщині — однієї з перших громад в Україні, яка запровадила енергоефективні проєкти.
Коли дивишся на представлені фото із серії «було — стало», де типові радянські п’яти- й дев’ятиповерхівки тужливого сірого забарвлення або не менш депресивного кольору брудного піску чарівним чином перетворилися на дуже симпатичні сучасні різноколірні будиночки, одразу спадає на думку: «По-перше, це красиво». Але насправді красиво — це по-друге. Привабливий зовнішній вигляд — лише приємний бонус термомодернізації по-Новояворівськи. Бо основна функція облицювання стін — збереження тепла.
За словами Галини Джулай, таких термомодернізованих багатоповерхівок у місті — 10% серед сотні будинків старого житлового фонду, з них 8 уже отримали 70% відшкодування від Фонду енергоефективності. Співвласники ще дев’яти ОСББ очікують подання документів до Фонду, в 11 будинках за підтримки Новояворівської міської ради розпочали роботи зі встановлення індивідуальних теплових пунктів, що забезпечить 25–30% економії теплоносія в опалювальний період (повністю термомодернізований будинок заощаджує 50–55% тепла).Серед планів Новояворівської громади — завершити вже розпочату термомодернізацію 2-х дитячих садочків, встановити індивідуальні теплові пункти в усіх міських школах, провести реконструкцію ТЕЦ та утеплити мережі теплопостачання, і за 5 років максимально термомодернізувати увесь житловий фонд міста.
Більше енергетичної свободи
«Технології та рішення для нормального функціонування енергетичної системи України» — так називалася дискусійна панель, яку модерував координатор Української кліматичної мережі і засновник Української коаліції енергетичної свободи Максим Бабаєв.
—Ми зібрали з одного боку представників громад, — розповів він, — а з другого — представників бізнесу, які створюють і впроваджують рішення, що дають більше енергетичної свободи — особливо в тих умовах, у яких зараз перебувають багато громад і де може бути ненадійне енергопостачання. Громади озвучували свої потреби, а бізнес — ті рішення, які він пропонує. Наприклад, сонячні станції для установ, щоб мати нижчу вартість електроенергії і хоча б часткову енергонезалежність. Ефективне опалення від електрики — теж дуже важливо, особливо зараз, коли наближується опалювальний сезон. Мобільні системи акумуляції енергії — рішення для приватних підприємств і для громадян взагалі — за допомогою таких станцій можна заряджати не лише телефони та інші гаджети, але й досить потужні прилади, для того щоб проводити певні роботи в умовах, коли немає мережі, а треба, наприклад, щось відновлювати (після обстрілів або в результаті якихось надзвичайних ситуацій). Всі ці рішення уже зараз доступні і є на ринку.
Приклади таких рішень можна було побачити тут же — у виставковому залі, де в рамках ярмарку «Велике відновлення» підприємства презентували зразки енергоощадних пристроїв і технологій — електродних котлів, портативних зарядних станцій, сонячних батарей, віконних утеплювачів, вентиляційних систем, енергоефективних обігрівачів та електричних опалювальних панелей.
Ефективні й довговічні
Звісно, кожен з виробників, який брав участь у виставці-ярмарку, фанатично нахвалював свою продукцію, але вона таки була того варта. Наприклад, компактний прилад заввишки в 30 сантиметрів, який умістився б у середнього розміру міському рюкзаку або невеличкому шопері, виявився потужним електричним котлом, здатним обігріти приміщення у 40 квадратних метрів. «Такий котел на 2 кіловати може бути встановлений або у вже наявну систему опалення, або окремо, — розповідає директор підприємства «ІОН. Енергозберігаючі технології» Олександр Кострицький. — Працюючи 8 годин на добу, він споживає 16 кіловатів електричної енергії. Нагрівши систему до заданої температури, вимикається. Строк служби цього котла — 30 років. Там просто нема чому ламатися. Це простий в експлуатації, надійний і ефективний пристрій, який не вимагає спеціального обслуговування. Він має український сертифікат відповідності й виготовлений за всіма державними стандартами. Є котли як на 220 вольтів, так і на 380, які опалюють площу до 720 квадратних метрів. До нас звертаються ОСББ, купують ці пристрої й повністю переходять на електрику. Зараз, коли люди не знають, яка ціна буде на газ і чи буде він взагалі, це дуже гарна альтернатива — у порівнянні з іншими приладами опалення». Ціна пристроїв, до речі, досить демократична — маленький котел коштує трохи більше трьох тисяч гривень, великий — близько восьми.
Найпростіші рішення
Ще одна альтернатива традиційному опаленню — електричні нагрівальні панелі різних типів. «Нашу продукцію можна використовувати як основне, додаткове і комбіноване джерело опалення, — говорить Євген Дехтяренко, керівник одного з відділів компанії Uden-S із Кропивницького, яка позиціює себе як «національний виробник енергозберігаючих обігрівачів». — Вона дуже проста в установці, не потребує дозвільної документації. У ситуації, коли людям треба якось зимувати, це рішення — найпростіше. Можна купити обігрівачі дешевші, але споживатимуть вони утричі більше. Окрім того, конвекційні обігрівачі підіймають тепле повітря вгору, а наші металокерамічні панелі, які генерують променисте тепло, обігрівають предмети навколо людини, завдяки чому відбувається тепловіддача. При 25 градусах морозу вони працюють 4–5 годин на добу. Решту часу теплонакопичувач віддає тепло, не витрачаючи електроенергію. Панель, яка споживає 500 ватів (тобто як лампочка), «покриває» 10 квадратних метрів. Панелі-плінтуси, окрім обігріву приміщення, дарують відчуття теплої підлоги. Окрім того, прогрівається стінка, завдяки чому немає ні конденсату, ні плісняви. Панелі з рушникосушаркою можна розміщувати у ванній кімнаті. Ми активно працюємо на експорт — є партнери у Польщі, Угорщині, Чехії, де ці панелі мають неабиякий попит. Виходить, що в Європі нас знають краще, ніж в Україні. А ми ж можемо розв‘язати проблему з опаленням!».
Кераміко-вуглецеві панелі, які були представлені неподалік, влаштовані геть інакше і працюють за іншим принципом, поєднуючи інфрачервоне випромінювання і конвекцію. Вони не мають жодних металевих деталей, не потребують заземлення, а працюють завдяки вуглецевій нитці всередині й дають змогу заощадити до 80% витрат на опаленні приміщення. Цю новітню енергоощадну технологію придумав і запатентував директор Торгового дому «Квантум Електрик» Дмитро Садовський. «Панель, що споживає 380 ватів — це 10 квадратних метрів автономного опалення, — каже розробник. — Наші пристрої стоять в одному ряду з котельним обладнанням — це не обігрівачі, а повноцінна система опалення. За наявності таких панелей у будинку батарея не потрібна».
Бездимна піч
Ще одне суто українське ноу-хау чекало біля виходу з виставкового залу, де кожного відвідувача просто неба частували чаєм з шипшини й липи, щойно завареним на поверхні не зовсім звичайної буржуйки. Незвичайність її у тому, що пічка ця — бездимна. Як це можливо і хто до цього додумався? Автори ноу-хау — кулібіни з підприємства, яке до війни виготовляло протипожежні двері, а у тепер перелаштувалося на реставрацію військових машин, які постраждали від обстрілів.
«Ми працюємо з 79 і 95 десантно-штурмовими бригадами, — розповідає один із засновників підприємства «Будинок дверей» Володимир Свірський. — Якось хлопці почали замовляти нам пічки для обігріву. І ми розробили нову модель, якої немає ніде на ринку. На відміну від звичайних буржуйок із прямим виходом, тут є дві камери внутрішнього згоряння, таким чином ми економимо дрова і зберігаємо тепло. Завдяки цій конструкції пічка працює за принципом довгого горіння, тобто не горить, а тліє. При цьому згоряє навіть те, що у звичайних пічках виходить із димом. Тут на виході — лише чадний газ. Для бійців на лінії зіткнення це надзвичайно важливо: відсутність диму робить позицію невидимою для тепловізорів».
«Годувати» бездимну буржуйку можна не лише дровами, а й палетами й брикетами з тирсою, та й взагалі всім, чим завгодно. Наприклад, вона із задоволенням «з’їла» одноразові стакани з-під випитого чаю. До речі, чайник закипає на ній всього за 10 хвилин, тож пічка може виконувати одразу три функції — обігріти, нагодувати та висушити на бокових ручках дрібні речі чи взуття. Передовсім вона призначена для військових у бліндажах і окопах (незабаром перша серійна партія, каже Володимир, — 20 пічок — поїде на Бахмут), але також її можна використовувати й у мирному житті — там, де немає газу та електрики.
Наталія КУЛИК
Читайте також:
- ПОЗИТИВИ В ДОКУМЕНТІ Є, АЛЕ КРАЩЕ ЗУПИНІМОСЬ НА НЕДОЛІКАХ
- РАДЯТЬСЯ ТЕХНОЛОГІЧНІ УНІВЕРСИТЕТИ ЄВРОПИ
- НАНОСУПУТНИКИ НА МАРШІ
- УКРАЇНА МАЄ СТАТИ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИМ ТИГРОМ
- НАУКОВИЙ ЦЕНТР НА ЛІНІЇ ВОГНЮ
- АН ВИЩОЇ ШКОЛИ ЗАКЛИКАЄ ЗАХИСТИТИ УКРАЇНСЬКІ УНІВЕРСИТЕТИ
- ПАРТНЕРИ ОБГОВОРЮЮТЬ ВИКЛИКИ: СЬОГОДНІШНІ І МАЙБУТНІ