В умовах війни половину видатків держбюджету-2023 планується спрямувати на сферу оборони й безпеки, що є природно під час масштабної війни з росією. А що з галузями освіти й науки? Заплановано, що скорочень порівняно з показниками початку 2022-го року зазнають фактично всі програми.
Під час формування проєкту державного бюджету на 2023 рік Кабмін використав консервативний прогноз, передбачаючи зростання економіки на 4,6% після падіння цього року на 33,2%. Також проєкт складено з урахуванням сценарію розвитку економіки, яким передбачається складний період для країни: замороження мінімальної заробітної плати й мінімальної пенсії, не заплановано жодних інвестицій.
— Видатки загального фонду державного бюджету плануються в обсязі 2 трильйони 268,5 млрд грн, а загальний ресурс на національну безпеку й оборону становить 1 трильйон 141 млрд грн, — розповів під час презентації проєкту у Верховній Раді міністр фінансів Сергій Марченко. — З метою вивільнення ресурсу для сектору безпеки й оборони передбачено продовжити оптимізацію видатків державного бюджету. Планується зменшити їх на 10%, додатково до 10% цього року.
Як розповів під час засідання Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій, на якому розглядався проєкт держбюджету, заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев, практично всі доходи держбюджету (які заплановано в обсязі 1 трильйон 146,6 млрд грн) буде спрямовано на сектор безпеки й оборони. Все інше — освіту, науку, «соціалку», культуру, суди тощо намагатимуться покривати коштом міжнародних партнерів. За підрахунками Мінфіну, на це потрібно 38 мільярдів доларів.
«Дуже важливо, аби державний бюджет на 2023 рік був ухвалений в стислі терміни, бо необхідно домовлятися з міжнародними партнерами про допомогу, щоб вони у своїх бюджетах на наступний рік передбачили фінансову підтримку Україні», — заявив з парламентської трибуни голова бюджетного комітету Юрій Арістов.
Отже, урізання на 20–25% — порівняно з показниками 2022 року до секвестру — передбачено фактично для всіх, окрім силовиків і МЗС. Наприклад, видатки по лінії Міністерства освіти і науки зменшено на 23,4%, на освітні субвенції — на 20%, на Національну академію наук України — на 25,5%.
ВИДАТКИ НА АКАДЕМІЇ
Бюджет НАН України за загальним фондом порівняно з показниками, які було закладено у цьогорічному бюджеті до секвестру, пропонується зменшити на 1,6 мільярда — до 4,5 мільярда гривень. Загалом у проєкті бюджету «схудли» всі НАНівські програми — наукова й організаційна діяльність президії НАН (мінус 22,7 мільйона), наукова і науково-технічна діяльність наукових установ академії (мінус 1,2 мільярда), підготовка кадрів з пріоритетних напрямів науки (мінус 1,5 мільйона), підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень (мінус 231,4 мільйона), медичне обслуговування працівників НАН (мінус 57 мільйонів гривень).
На 58,6 мільйона гривень пропонується скоротити бюджет Національної академії педагогічних наук України — до 246,5 мільйона за загальним фондом.
Бюджет Національної академії медичних наук України пропонується збільшити на 194,8 мільйона гривень — до 5,2 мільярда. Таке збільшення зумовлено можливим зростанням обсягу фінансування програми «Фонд розвитку закладів спеціалізованої медичної допомоги» на 500 мільйонів гривень — до одного мільярда. Обсяг фінансування решти програм НАМН пропонується або скоротити, або залишити незмінним. Фінансування Національної академії мистецтв України у 2023 році пропонується зменшити на 9,1 мільйона гривень (до 39 мільйонів), а Національної академії правових наук України — на 5,8 мільйона (до 102 мільйонів).
Буде зменшено і фінансування Національної академії аграрних наук України — в проєкті бюджету передбачено 596,1 мільйона за загальним фондом замість 740,2 мільйона у 2022 році.
До речі, за інформацією НАН України, станом на початок вересня внаслідок бойових дій було зруйновано або пошкоджено майно 29 установ та організацій академії, на відновлення якого потрібно щонайменше 315 мільйонів гривень. Як наголошують у висновку Комітету з питань освіти, науки та інновацій, коштом граничних показників Державного бюджету на 2023 рік НАН не в змозі розпочати наступного року відновлення своєї зруйнованої та пошкодженої інфраструктури.
ЗВО, УНІВЕРСИТЕТСЬКА НАУКА, ГРАНТОВЕ ФІНАНСУВАННЯ
Серед програм, які були повністю вилучені — «Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти» (250 мільйонів у 2022 році). Немає в проєкті ані гривні на програму «Президентський університет» — цьогоріч передбачалось 500 мільйонів гривень.
На 4 мільярди гривень менше, аніж у 2022-му, — 17 мільярдів за загальним фондом — заплановано на підготовку кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їхніх баз практики (йдеться про виші системи Міністерства освіти і науки). Майже на мільярд менше (4,1 мільярда) передбачено на стипендії.
За програмою «Підготовка кадрів Київським національним університетом імені Тараса Шевченка» закладено 1,3 мільярда гривень, що на 416,5 мільярда менше, аніж цьогоріч. Обсяг видатків на підготовку у закладах фахової передвищої освіти пропонується зменшити з 5 до 4 мільярдів.
Програму «Забезпечення організації роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Національного агентства кваліфікацій, освітнього омбудсмена» в проєкті зменшено на 20 мільйонів гривень (у 2022 було 103,6 мільйона). На Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту заплановано близько 23 мільйонів гривень (на 2022-й рік передбачалось 500 мільйонів).
Практично наполовину менше передбачено на загальнодержавні заходи у сфері освіти (зокрема виготовлення документів про освіту, проведення Єдиного державного кваліфікаційного іспиту тощо) — 813,1 мільйона замість майже 1,5 мільярда у 2022 році.
Видатки на фізичну і спортивну підготовку учнівської та студентської молоді пропонується зменшити на 77 мільйонів до 222,6 мільйона гривень.
Програму МОН «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ» закладено в проєкті держбюджету в обсязі 667,3 мільйона (мінус 158 мільйонів порівняно з 2022-м). Наполовину пропонується скоротити програму «Забезпечення діяльності Національного фонду досліджень, грантова підтримка наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок» — з 833,8 до 414,8 мільйона гривень. Нагадаємо, що у 2022 році фінансування проєктів НФДУ було зупинено.
На виконання зобов’язань України у сфері міжнародного науково-технічного та освітнього співробітництва, участь у рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій замість 318,7 мільйона у 2022 році закладено 134,3 мільйона гривень.
Програму «Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у закладах вищої освіти» скорочено зі 105 до 18,2 мільйона. Один з винятків — наша антарктична програма. Її пропонують збільшити на 258,6 мільйона — до 589,5 мільйона гривень. Як пояснив Роман Єрмоличев, таке збільшення пов’язано з необхідністю обслуговувати криголам, який Україна придбала минулого року.
ПОЗИЦІЯ КОМІТЕТУ
Як планують відновлювати зруйновану освітню і наукову інфраструктуру? Стаття 29 проєкту закону «Про державний бюджет України на 2023 рік» передбачає утворення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, який спрямовуватиметься на будівництво громадських будівель, захисних споруд, ремонт об’єктів критичної інфраструктури, ремонт будівель для забезпечення житлом ВПО, розробка ПКД для зруйнованих об’єктів тощо. На цей фонд у проєкті держбюджету заплановано 19,3 мільярда гривень.
Крім того, Комітет з питань освіти, науки та інновацій вирішив запропонувати відкрити нову бюджетну програму в обсязі 500 мільйонів гривень — «Субвенція з державного бюджету місцевим на відновлення пошкоджених закладів освіти та наукових установ».
Під час доопрацювання проєкту держбюджету комітет наполягатиме на збільшенні освітньої субвенції — на 10,5 мільярда, поверненні субвенції на Нову українську школу — в обсязі півтора мільярда гривень, а також запровадженні нової субвенції — на здобуття/продовження здобуття професійно-технічної освіти внутрішньо переміщеними учнями (315 мільйонів гривень).
На 230 мільйонів гривень комітет пропонує збільшити видатки за програмою «Здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами». Щодо сфери науки, то комітет пропонує збільшити бюджет Нацфонду досліджень до тогорічних показників, додавши 419 мільйонів гривень. На 20 мільйонів пропонується збільшити видатки на Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту.
Підготував Дмитро ШУЛІКІН
Читайте також:
- ПОЗИТИВИ В ДОКУМЕНТІ Є, АЛЕ КРАЩЕ ЗУПИНІМОСЬ НА НЕДОЛІКАХ
- РАДЯТЬСЯ ТЕХНОЛОГІЧНІ УНІВЕРСИТЕТИ ЄВРОПИ
- НАНОСУПУТНИКИ НА МАРШІ
- УКРАЇНА МАЄ СТАТИ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИМ ТИГРОМ
- НАУКОВИЙ ЦЕНТР НА ЛІНІЇ ВОГНЮ
- АН ВИЩОЇ ШКОЛИ ЗАКЛИКАЄ ЗАХИСТИТИ УКРАЇНСЬКІ УНІВЕРСИТЕТИ
- ПАРТНЕРИ ОБГОВОРЮЮТЬ ВИКЛИКИ: СЬОГОДНІШНІ І МАЙБУТНІ