ІННОВАЦІЙНА ТРАНСФОРМАЦІЯ УКРАЇНИ — ІНВЕСТИЦІЯ У СТАБІЛЬНІСТЬ ЄВРОПИ

XI Фестиваль інноваційних проєктів «Sikorsky Challenge 2022: Інноваційна трансформація України» відбувався у Центрі інноваційного підприємництва КПІ. Перед початком роботи тут можна було ознайомитися з виставкою інноваційних проєктів конкурсантів фестивалю.

На зображенні може бути: 3 людини, люди стоять та у приміщенні

ВІД КИЄВА ДО АНДАЛУЗІЇ
Серед гостей — інвестори, представники фондів, банків, національних і міжнародних компаній, органів державної влади. Від уряду на фестивалі присутня віцепрем’єр-міністр, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.

Перед тим, як надати їй слово, модератор заходу, заступник керівника інноваційного холдингу Sikorsky Challenge Ukraine Сергій Сергієнко попереджує всіх, що робити, якщо буде оголошено тривогу. Війна триває.

З цього починає своє вітальне слово й Ірина Верещук.
«Ми обов’язково проведемо Sikorsky Challengе, коли вже не буде повітряних тривог, — каже вона. — Ми будемо жити в розвиненій, інноваційній, мирній Україні, яка перемогла, стала міцною, в якої є майбутнє і яка формує його сама, разом з колегами, партнерами, союзниками…».

Колеги, партнери й союзники — це справді ті, хто допоможе Україні інноваційно трансформуватися до рівня передових високотехнологічних країн світу. Про це говорять у своїх вітальних словах й інші промовці: перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Сергій Тарута («Не політики, а вчені мають бути №1 у нашій країні», — каже він), голова підкомітету вищої освіти Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина, заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Сергій Тихонов.

Свої настанови виголосив і голова Наглядової ради Всеукраїнської інноваційної екосистеми «Sikorsky Challenge Ukraine» Вік Корсун (США). «Щоб прискорити трансформацію країни, — каже він, — треба вже зараз залучати ключових вітчизняних і міжнародних учасників до створення, впровадження та фінансової підтримки технологічних інновацій в країні. Всеукраїнська інноваційна екосистема «Sikorsky Challenge Ukraine» може виступати потужним об’єднанням таких інституцій і учасників. Майбутнє будується на економіці знань. Оточіть себе ефективними експертами та позитивними талановитими людьми. Особливо тими, хто хоче підтримати вас і те, що ви хочете зробити».

Такі особи нині гуртуються по всьому світу. Перший секретар, голова економічного відділу посольства України в Іспанії Ігор Іванченко розповів у ZOOM, як посольство сприяє співробітництву між КПІ та іспанськими технопарками, зокрема технопарком Андалузії, де міститься штаб-квартира Всесвітньої асоціації технопарків.

Ракель Лусія Перес Бріто, виконавча директорка технологічного парку на Тенеріфе, професорка права, також підключається до розмови. «Канарські острови, що розташовані неподалік африканського континенту, — каже вона, — використовують саме африканську логістичну платформу. Ми б хотіли зробити її міжконтинентальною платформою, яка б поєднувала Африку, Латинську Америку та Європу. У нас тісні зв’язки з країнами обох берегів Атлантичного океану. Наші острови мають спеціальний економічний режим, він створює унікальні можливості для новаторства, дослідництва, нових технологій»… Вона запрошує до співпраці українських інноваторів і переконана, що ця співпраця «на користь обох економік». Сторони тут же домовилися почати консультації.

ХТО І ЯК ІНВЕСТУВАТИМЕ У СТАБІЛЬНІСТЬ
Презентуючи на Міжнародному форумі «Платформу інноваційної трансформації України на базі Всеукраїнської інноваційної екосистеми «Sikorsky Challenge Ukraine», ректор КПІ, науковий керівник SCU Михайло Згуровський нагадав учасникам слова Президента України Володимира Зеленського, з якими той звернувся до учасників конференції донорів у Варшаві у травні нинішнього року: «Післявоєнна відбудова України має стати таким же історичним прикладом, як і відбудова європейських країн після Другої світової війни. Це буде інвестиція у стабільність усієї центральної та східної Європи».

У липні у швейцарському Лугано представники понад 50 країн світу продовжили обговорення стратегії відновлення України. У жовтні, в Берліні, під егідою G-7 та Європейської комісії відбулася міжнародна конференція експертів з відновлення, реконструкції та модернізації України.

Польські колеги активно відгукнулися на події. Вони вирішили здійснити перепідготовку за важливими напрямами цифрової економіки до 2 млн українців, які зараз перебувають у Польщі. Далі їх хочуть працевлаштувати, щоб вони набули досвіду та з новими знаннями й навичками повернулися в Україну і взяли участь у її інноваційній перебудові. Польська освітня фундація «Перспективи», одна з виконавиць проєкту, разом з президентом Александром Кваснєвським організовують 1–2 грудня у Любліні спеціальну передстартову конференцію.

Ще у вересні Платформу інноваційної трансформації України, як проєкт КПІ та «Sikorsky Challenge Ukraine», Михайло Згуровський презентував на конференції ректорів і президентів європейських університетів технологій, що відбувалася у Відні. Зустрічався він тоді і з керівництвом фундації «Перспективи», і з Александром Кваснєвським.

А в межах Міжнародної організації експертів у Берліні відбулося засідання ректорів університетів Франції, Німеччини й Польщі. На ньому було представлено платформу «Sikorsky Challenge 2022: Інноваційна трансформація України». Тоді ж було ухвалено декларацію про необхідність додати науково-освітню компоненту у рішення Берлінської конференції.

ЩО ПРОПОНУЄ КПІ ТА ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ
КПІ пропонує вибудувати інноваційну компоненту платформи повоєнної трансформації України на базі екосистеми «Sikorsky Challenge Ukraine», основою якої є інноваційна екосистема університету, що стала вже національною і міжнародною мережею.

Перед війною інноваційна екосистема КПІ об’єднувала 25 стартап-шкіл у 20 регіонах України. Навколо стартап-шкіл у 12 регіонах виникли інноваційні кластери, які об’єднують високотехнологічні компанії, банки, фонди, органи місцевої влади. Система вийшла й за межі України. Три представництва «Sikorsky Challenge Ukraine» відкрито у США, два — в Ізраїлі, два — в Азербайджані, два — в Китаї та одне у Польщі.
За час діяльності університетської екосистеми до її складу увійшло 110 високотехнологічних компаній. 20 з них — зі США, 20 — з Європи, решта з України та інших країн світу. На ринки, уточнює Михайло Згуровський, зі значним соціальним і економічним ефектом було виведено понад 150 високотехнологічних продуктів і технологій.

Щороку через систему Sikorsky Challenge проходять понад 3 тисячі учасників. Це автори стартапів, винахідники та інші учасники інноваційного процесу. До речі, цього року вперше участь у фестивалі брали учні «Sikorsky Challenge Junior: Школа креативності КПІ». У такий спосіб велика кількість людей навчається культури інноваційної діяльності.

На зображенні може бути: 1 особа та у приміщенні

Платформа «Sikorsky Challenge Ukraine» може стати базовим майданчиком на старті великої Всеукраїнської інноваційної програми, переконаний ректор КПІ. Координатором такої діяльності в Україні, каже він, мав би стати Офіс Президента України, а міністерства — цифрової трансформації, розвитку громад та територій, оборони, реінтеграції тимчасово окупованих територій та інші — взяли б на себе керівництво відповідними проєктами.

Взаємодія та координація дій має бути й з боку міжнародних партнерів та фондів, іноземних інноваційних компаній, а також університетів, наукових парків і зокрема «Sikorsky Challenge Ukraine». Головні завдання — зміцнення зв’язків між бізнесом, наукою та державою, прискорення розвитку ідей та інновацій. Учасниками проєкту з боку України мають бути високотехнологічні інноваційні компанії, об’єднання та інвестиційні фонди. А «фабрики ідей» — це університети й наукові установи України.

ЯК «ВИВОДЯТЬ У МАЙСТРИ» У «Sikorsky Challenge»?
Про систему «Sikorsky Challenge», яку почали запроваджувати в КПІ понад 15 років тому, багато хто знає. Але, як бачимо, минуло чимало років, перш ніж вона стала інноваційною екосистемою не тільки університету, а й України, і вийшла у міжнародний світ.

«Ми єднаємо всіх винахідників України й поза нею, усіх, хто хоче виступити зі своїми проєктами, знайти свого інвестора і спільно з ним вивести на ринки свої високотехнологічні продукти, — підкреслює Михайло Згуровський. — Але спочатку винахіднику треба навчитися бути підприємцем. Навчає наша стартап-школа. Далі стартапи виходять на фестиваль. Після відбору інвесторами кращих стартапів та їх проєктів, відбувається етап інкубування, і за рік-два автори проєктів можуть дійти до прототипу або до малої серії, яка виводиться на великі ринки для серійного виробництва. Це робить наш інноваційний холдинг «Sikorsky Challenge». Такий ланцюжок».

(Серед досягнень стартапів КПІ Михайло Захарович назвав безпілотники Spektator, які нині захищають Україну на фронті. Ще — проєкт квадрокоптера-детектора мін, з яким тогорічний переможець фестивалю студент КПІ Ігор Клименко переміг на двох міжнародних престижних конкурсах і на розвиток якого одержав фінансування у сумі 100 тис. доларів. А також — наносупутники, два з яких успішно відпрацювали в космосі (причому один з них рекордні вісім років обертається навколо Землі, передаючи сигнали), третій супутник уже в дорозі до мису Канаверал, звідки стартуватиме в космос з важливою місією дистанційного зондування Землі. Ще один, українсько-польський, готується до запуску, і ціла серія наносупутників — у розробці).

Логічно, що навколо стартап-шкіл починають виникати інноваційні кластери, адже стартап-школа приносить у регіон культуру інноваційної діяльності.

Апофеоз проєктної діяльності стартапів — фестиваль. Головним напрямом його конкурсної частини є оборона і безпека, навколо формуються інші, дотичні напрями. З кожним роком їхні назви ускладнюються і розширюються. Нинішній конкурс інноваційних проєктів відбувається в 5 секціях: «Оборона і безпека. Авіація і космос», «Інфраструктура та промисловий хайтек», «Інформаційні технології, цифрова країна, кібербезпека», «Біомедична інженерія та здоров’я людини» та «Енергетична і екологічна безпека», про що розкажемо далі.

«ІННОВАЦІЙНІ МАЙДАНЧИКИ» МАЮТЬ БУТИ ПО ВСІЙ УКРАЇНІ

З розповідей учасників Міжнародного форуму було очевидно, що рух у потрібному напрямку вже відбувається. Заступниці міністра внутрішніх справ України Мері Акопян навіть забракло часу, щоб розповісти про проєкти, над якими працює МВС. Запам’ятався проєкт «Безпечна країна», що «вміє» розпізнавати обличчя, номерні знаки, а також здійснює автоматичний моніторинг вздовж нашого кордону. Для країни, що воює, це справді важливо.

Кілька проєктів було заплановано у Міністерстві розвитку громад та територій, про що розповів заступник міністра Іван Лукеря. Передбачалися створення мережі інноваційних лабораторій на базі університетів, кілька потужних Центрів бізнесів, модернізація шкільних кабінетів і лабораторій. Робота продовжиться після перемоги. А про вже створений Центр креативних ідей у Львівській політехніці спікер розповів.
Величезні резерви держави — у переробленні вирощеної чи видобутої сировини. На цьому зосередив увагу заступник голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський. 52% виробленої сировини (60% — зернових культур, 57 — залізної руди) Україна експортує в необробленому вигляді, в той час, як перероблення сировини в 10 і більше разів збільшує додану вартість. У різниці між цифрами — кошти на армію, на науку, освіту, медицину і на все інше, каже Дмитро Кисилевський. Відхід від сировинної моделі за 10 років дасть змогу створити майже 600 тисяч додаткових робочих місць і майже 3 трлн гривень додаткових надходжень до бюджету.
Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква, розповідаючи онлайн про «Бачення інноваційної трансформації України у воєнний та післявоєнний періоди», підкреслив, що вже сьогодні провідні фахівці працюють над моделлю економіки з доданою вартістю і запросив інвесторів до співпраці з українськими стартапами та з наукою.

На зображенні може бути: 2 людини та люди стоять

«Ізраїльські компанії готові брати участь у післявоєнній відбудові України», — запевнив Давід Ар’є (Founder&CEO Transfotech), який понад десятиліття підтримує стартапи «Sikorsky Challenge». Просуває українські стартапи й Руслан Тимофєєв (засновник CLUST, засновник та керівний партнер Adventures Lab). Нині він опікується проєктом створення інноваційних укриттів для ЗВО. І перший проєкт буде реалізовано в КПІ.

Обидва спікери звертались до учасників форуму онлайн. А от Роберт Фінтак — президент Польської палати безпілотних систем, генеральний директор Terra Hexen (системи виявлення та знешкодження дронів) — дізнавшись про фестиваль і форум, приїхав до Києва особисто. «16 годин автівкою, змучений і щасливий», — так сказав про себе. Розповідає, що в перші дні війни вони звернулися до колег з проханням надсилати їм дрони для постачання в Україну. І тоді це було дуже важливо. А сьогодні пан Роберт пропонує разом з КПІ створити школу операторів дронів, адже за мирного часу вони не менш потрібні — у будь-якій галузі. Відкритий до співпраці й щодо протидронових радарів, що виготовляє його фірма і які використовують у польській армії та інших країнах.

…Спікерів на Міжнародному форумі було багато. Теми цікаві й актуальні. Тим більше, вперше в Україні на такому великому форумі обговорювалось майбутнє країни після війни. І було зрозуміло, що це тільки початок розмови. Але як добре, що настає час про це говорити…

Лариса ОСТРОЛУЦЬКА

Читайте також: