Перемагати ворога і лікувати «рани війни»

Допомагати нашим воїнам ефективно перемагати ворога на полі бою, розміновувати території і рятувати життя наших захисників — цілком природно, що під час війни оборонний акцент був одним з ключових на конкурсі стартапів “Sikorsky Challenge 2022”. Що ж запропонували учасники секції «Оборона і безпека. Авіація і космос»?
Перше місце у секції і перемогу у номінації «Практична готовність до серійного виробництва» здобув проєкт «Армагель+ універсальна гідрогелева пов’язка». Чому ця розробка взяла участь саме в оборонній секції? Як пояснив керівник проєкту Володимир Тавокін, його команда вважає своєю місією якомога швидше повернути в стрій наших поранених захисників.

Українське буде найкращим
Як ішлося під час презентації, універсальну матрицю-носій, яку створили стартапери, можна насичувати лікарськими розчинами, травами, масляними емульсіями тощо. Всі документи на виробництво і застосування розробки було отримано ще у 2014 році. Вже тоді пов’язки поїхали на передову в Донецьку і Луганську області.
— Пов’язка може застосовуватись під час первинної медичної допомоги, має відповідні якості для цього, — розповів Володимир Тавокін. — Вона досить міцна, армована сіткою — це захищає від механічних пошкоджень. На неї нанесено дуже потужний біоцит, який не дає рані нагноїтись, доки боєць не потрапить на другу-третю лінії лікування поранення. Крім того, на другій-третій лінії пов’язки знімаються абсолютно без больових відчуттів, не порушуючи поверхню рани. Щодо лікування, то досвід восьмирічного використання засвідчив, що використання наших пов’язок пришвидшує загоєння ран у 1,5–2 рази. Дослідження також показали, що пов’язка має потужні сорбційні властивості — вона може збільшуватись у 10 разів.
За словами керівника проєкту, потреба України у таких пов’язках — десятки мільйонів штук на рік. В усіх розвинених країнах світу (ЄС, США, Японії) гідро гелеві пов’язки включено до протоколів лікування ран, а в нас поки що ні.
Собівартість однієї пов’язки — 1,1 долара США. Але, як констатував Володимир Тавокін, затрати на маркетинг і рекламу інколи значно перевищують виробничу собівартість. До речі, виріб запатентовано у нас і в Німеччині, адже німецька фірма Hartmann є прямим конкурентом.
Як ішлося під час презентації, з червня 2022 року можливість виробничих потужностей зросла до 20 тисяч штук на місяць. Взявши участь у фестивалі, команда проєкту прагнула знайти бізнес-партнерів, які б допомогли й надалі розширити виробництво.
— Ми продовжуємо співпрацю з багатьма кафедрами КПІ, — сказав Володимир Тавокін на церемонії нагородження. — Ми значно поліпшили якісні характеристики наших виробів, досягнули показників не гірших, ніж у світових аналогів. І це демонструє перспективу співпраці науки й виробництва. Українське буде найкращим.

Ефективно управляти вогнем
У номінації «Експортний потенціал продукції» перемогу здобув проєкт «Автоматизований розвідувально-вогневий комплекс національного рівня «КРІП-А». У цьому комплексі (прототипі системи управління артилерійським вогнем національного рівня) об’єднуються в єдиний інформаційний простір розвідувальні засоби, автоматизована система управління та засоби вогневого ураження.
— Україна має стати в ряд з провідними країнами, які мають у збройних силах національні автоматизовані системи управління вогнем, — зауважив під час презентації автор проєкту Анатолій Горілик. — Вважаємо, що наша розробка має всі характеристики для цього.
Отже, шляхом п’ятирічної співпраці як державних, так і приватних компаній, було створено повноцінну систему бойового управління BMS (Battle management system).

— Автоматизація регламентів бойового управління — це основна фішка системи, — розповів Анатолій Горілик. – Автоматизовано не розрахунки, не якісь окремі функції, а загалом регламент бойового управління під час підготовки артилерійського підрозділу до ведення бойових дій, виконання вогневого завдання. Суть нашої пропозиції — створення тактичної автоматизованої системи управління вогнем наземної артилерії рівня «бригада-дивізіон-батарея-взвод-гармата». В основі — комп’ютеризована бойова система КРІП-А.
Результативність застосування цього комплексу, за словами розробників, полягає у зменшенні часу на підготовку і виконання вогневого завдання втричі. Крім того, збільшення ефективності застосування вогневих засобів унаслідок автоматичного розподілу точок прицілювання, бойових машин і гармат, що стріляють, дає змогу суттєво економити боєприпаси. А ще — принципово підвищує живучість бойових підрозділів завдяки нелінійному та нетривіальному розміщенню на вогневих позиціях. Серед інших переваг комплексу — можливість виконання бойових завдань у колоні з маршу.

Щоб землі були безпечними
Експерти оцінюють як небезпечну майже половину території України й відводять майже 50 років для її повного розмінування. Команда проєкту «СОКРАТ: пошук вибухонебезпечних предметів», який здобув перемогу у номінації «Перспективність й інноваційна привабливість», пропонує зробити це значно швидше — за допомогою системи локального дистанційного моніторингу вибухонебезпечних територій методом електромагнітного зондування, що пульсує. Як платформу для пристрою можна використовувати гелікоптер або безпілотний літальний апарат.
Як розповів керівник проєкту Сергій Ковальчук, система може виявляти об’єкти розміром від 10 см і більше. Споживачами технології можуть бути оператори розмінування, громади та держава Україна, агрохолдинги та фермерські господарства, виробники сільгосптехніки, страхові та лізингові компанії.

— Наша маркетингова стратегія — надавати правдиві дані для операторів розмінування, а далі брати участь у програмах розмінування як незалежний оператор, — розповів Сергій Ковальчук. — Загалом від інвесторів ми потребуємо близько 1 мільйона доларів. Це дасть можливість закінчити польові дослідження, удосконалити прилад і програмне забезпечення, а також створити незалежного оператора розмінування.
У номінації «Технологічна готовність дослідного зразка» перемогу здобув стартап «Сучасна технологія виготовлення прозорої броні». Як зауважують автори проєкту, застосування сучасних випромінювачів на основі світлодіодів в УФ-діапазоні дало змогу вже на першому експериментальному обладнанні скоротити час процесу полімеризації більш як у три рази у порівнянні з лампами. Збільшений ресурс освітлювачів та моніторинг температури й світла на поверхні дозволяє зберегти якість при повторенні технологічного циклу та виготовленні багатошарового скла. Вже цього року планується впровадження всього циклу у виробництво прозорої броні.

РОЗУМНА РУКАВИЧКА І ОПЕРАЦІЇ З ПЛАЗМОВИМ РІЗАННЯМ
Поліпшити якість життя,пришвидшити реабілітацію пацієнтів, упровадити в медичну практику сучасні інструменти й препарати — відповідні рішення запропонували учасники секції «Біомедична інженерія і здоров’я людини». Нарівні з українськими, у ній вдало проявили себе і закордонні стартапери, здобувши перемогу в декількох номінаціях.
Перше місце у секції, а також перемогу в номінації «Краще рішення проблем клієнта» здобув проєкт «Резектор меніска». Автори стартапу презентували інноваційний інвазивний електрохірургічний інструмент для операції з використанням технології високочастотного плазмового різання.
Як розповів автор проєкту, лікар-ортопед Богдан Грищук, інструмент, який працює в парі з медичним високочастотним генератором, дає змогу значно поліпшити результати хірургічного лікування ушкоджень меніска. Серед усіх операцій, що проводяться на колінному суглобі, таких до 20%. Окрім того, ортопедичний напрям у 2020 році зайняв другу частку світового ринку електрохірургічних приладів за застосуванням ―16%.

За словами Богдана Грищука, інструмент має низку переваг перед конкурентами, зокрема артроскопічним викусувачем та багатоелектродним високочастотним аблятором. Насамперед — менше пошкоджує тканини. Також він економічний і простий у застосуванні.
— Нашими замовниками будуть дистриб’ютори медичного обладнання, дослідні інститути, приватні чи державні лікарні, спеціалісти, — розповів Богдан Грищук. — Прототип приладу вже успішно випробуваний в робочих умовах. Є позитивна оцінка від провідних травматологів України — моїх колег. Наступні кроки — організація виробництва серійної моделі та випуск першої партії інструментів, а також — упровадження цієї технології в лікарнях України.
За підрахунками авторів проєкту, його прогнозований дохід — 50–70 тисяч доларів на рік на ринку України, та може досягнути 18 мільйонів доларів на світовому ринку ортопедичних електрохірургічних приладів, що становить 1,4%.
Фармакологічні компанії вже інвестували в проєкт 11 тисяч доларів, ще 24 тисячі доларів вдалося зібрати завдякикраудфандингу. Очікувані інвестиції для організації виробництва та виготовлення першої партії приладів становлять близько 345 тисяч доларів.

Для реабілітації після травм
У номінації «Краща ідея стартапу» перемогу здобув проєкт «GROMM — рукавичка відтворення м’язової активності» (Glove – restorer of muscular mobility). Пристрій, який презентували винахідники, допоможе повністю відновити рухливість руки після травми. Рукавичка компенсує атрофію і дасть змогу працювати рукою як до травми та паралельно реабілітувати її.
— Завдяки спеціальним датчикам можна зчитувати рух фаланг пальця, потім ці дані аналізуються, відтак надсилаються електричні імпульси, які скорочують м’язи, — розповів автор проєкту Максим Наумчук. — За допомогою такого примусового скорочення і відновлюється рухливість атрофованих м’язів.
За словами винахідника, перелом пальців кисті лікується протягом кількох місяців та може потребувати певну кількість років реабілітації. Через це люди, яким потрібна реабілітація, мають відвідувати оздоровчі центри або приватні клініки за певним графіком. Ще одна проблема — вузька направленість реабілітаційних пристроїв. Окрім того, вони дуже дорогі.
— Ми хочемо запропонувати вирішення цих проблем, — наголошує Максим Наумчук. — Через доступність матеріалів ціна продукту буде низькою. Проблему мобільності розв’язано завдяки внутрішній батареї. Крім того, рукавичку можна буде використовувати протягом усього дня і брати її з собою куди завгодно, крім місць із підвищеною вологістю.
Сьогодні автори створили друковану плату, тестову модель апарату, а також провели математичні обчислення для внутрішніх циклів.
Пропозиція інвестору, яку озвучили винахідники — придбання необхідних елементів для створення пристрою, маркетинг і вихід продукції на міжнародний ринок. Обсяг інвестицій, які потрібні на перший рік, —30 тисяч доларів.

Застосунок для споживачів і бізнесу
У номінації «Краща бізнес-модель» перемогу здобули стартапери з Азербайджану із проєктом «Health mentor». Автори презентували додаток, за допомогою якого споживачі можуть знайти ліки в найближчій до них аптеці за найнижчою ціною та легко розрахуватися карткою. Застосунок має карту, яка допомагає користувачам знайти аптеку та короткий шлях до неї.
На головній сторінці додатка є список усіх ліків з можливістю пошуку за місцеперебуванням або ціною. Для запобігання несвоєчасному прийманню ліків передбачено систему нагадувань. Додаток також призначено для фармацевтичних компаній. Автори застосунку планують використати технології штучного інтелекту для формування рейтингу аптек.

У номінації «Краще технологічне рішення» переміг проєкт з Китаю«3D Digital oral implant device». Команда стартапу запропонувала інноваційне рішення для виготовлення тривимірних цифрових ротово-черепно-щелепно-лицьових імплантатів на основі технологій адитивного виробництва з використанням багатоступеневих складних решітчастих каркасів як основи реконструкції в поєднанні з біоактивними матеріалами. Завдяки дослідженню та розробленню передових біологічно активних медичних матеріалів зі здатністю до біологічного розкладання, у поєднанні з біомеханічними дослідженнями та подальшим удосконаленням технології виробництва та обробки добавок, було запропоновано рішення для великих черепно-лицьових дефектів порожнини рота.

Підготував Дмитро ШУЛІКІН

Читайте також: