До відкриттів у галузі надпровідності у науковій спільноті завжди прикута посилена увага. Нещодавно з’явилась інформація про великий прорив у цій сфері – корейські вчені виявили надпровідність за кімнатної температури і нормального тиску. Дослідники матеріалів із Центру дослідження квантової енергії у Сеулі та Корейського університету у статті на сервері препринтів arXiv повідомляють, що в звичайних умовах модифікована форма мінералу свинцевого апатиту демонструє яскраві ознаки надпровідності. Невдовзі на arXiv з’явилась ще одна стаття корейських дослідників, до авторства якої долучився фізик з Коледжу Вільяма і Мері (США). Корейські вчені навіть опублікували відео, де показано матеріал, що левітує на вершині магніту.
Але у світі неоднозначно поставились до можливого відкриття. Про це пише авторитетний журнал «Physics world». Видання цитує фізика з Університету Меріленда (США) Річарда Гріна, який працював над надпровідними матеріалами з 1970-х років. Вчений зауважив, що «хоча відео з ефектом Мейснера на перший погляд виглядає вражаюче, надпровідність – не єдине явище, яке може спричинити левітацію об’єктів».
Ще один фізик, якого цитує «Physics world», – Дуглас Нательсон з Університету Райса, США, підкреслив «очевидні невідповідності в даних двох статей про магнітну сприйнятливість». «Я вважаю, що краще почекати і подивитися, чи цей матеріал і результати, що містяться у звіті, відтворені іншою групою у світі», — розповідає «Physics World» дослідник надпровідності з Брістольського університету (Велика Британія) Найджел Хассі. – Якщо це станеться, то, звичайно, це був би сенсаційний прорив. Але поки що це просто сенсація».
Цю думку у коментарі «Світу» підтримав і доктор фізико-математичних наук, професор Максим Стріха: «Принцип науки – сумніватися і в незалежному експерименті або підтвердити спостереження, або його спростувати – має виконуватися».
Яке значення цього відкриття і які перспективи воно відкриває перед науковцями? З цими питаннями «Світ» звернувся до завідувача відділу фізики магнітних явищ Інститут фізики НАН України – офіційна сторінкаУФТ – Інститут фізики НАН України, члена-кореспондента НАН Сергія Рябченка.
– Перше враження – факт надпровідності за нормального тиску автори довели надійно, – зауважив Сергій Михайлович. – Як на мене, питання прямого використання матеріалу, на котрому ефект виявлено зараз, сьогодні не слід ставити у оцінку важливості результату. Сам ефект дуже довго і без достатнього успіху намагались віднайти. Надія, що його виявлять, вже почала втрачатися. Навіть є спроби довести його неможливість. Тому він має принципове фундаментально-наукове значення.
Найважливіше, що принципово знайдено сполуку, чи поки що краще говорити «зразок» (бо даних про ці зразки поки недостатньо), де надпровідність є за атмосферного тиску (тобто без прикладання тиску) і за T ~ 400 К. Тобто бар’єру для обмеження критичної температури надпровідності при відсутності стискання, лише значеннями десь нижче кімнатної, нема. Тобто «ворота розчинені», а далі й сфери застосування знайдуться. І, відповідно, зразки будуть модифікуватися під певні задачі.
Щодо критики результатів корейських дослідників, то є зауваження, що демонстрована ними на відео левітація їхнього зразка LK-99 над потужним статичним магнітом за кімнатної температури не є доказом його надпровідності, бо ретельно підготовлена платівка піролітичного графіту також левітує над збіркою з неодимових магнітів за кімнатної температури. Але це зауваження не на адресу корейських авторів, а на адресу тих, хто неуважно читав їхні статті. Корейські автори не будують висновків про надпровідність лише на основі факту левітації зразка у магнітному полі. Вони виміряли і експериментально довели наявність критичного надпровідного струму, який залежить від прикладеного магнітного поля, і наявність критичного магнітного поля, за величини поля вище від котрого зразок зовсім не має електроструму без електроопору. Саме ці властивості разом з наявністю ефекту Мейснера (виштовхування магнітного поля зі зразка, котре і приводить до левітації) і свідчать у сукупності, що тут ми маємо всі типові ознаки надпровідності.
Зауваження щодо складності вирощування описаних зразків не є зауваженням до результатів. Так, це складно, але на те й вагомість результату і такий довгий час його очікування серед науковців.
А підтвердження іншими авторами все ж таки бажане і потрібне, щоб ефект «розвивався» далі. На мою думку, важливо, щоб в Україні підключилися до спроб перевірки цього ефекту. Достовірний результат має відтворюватись, а невідтворюваність є доказом недостовірності. Хоч якщо в авторів є зразок, котрий демонструє оголошені властивості, котрі, хай навіть лише на ньому, відтворюються в різних лабораторіях, то ефект є, а завдання відтворити синтез цього зразка може вимагати ще чималих зусиль і часу.
Все необхідне обладнання для перевірки є у Фізико-технічному інституті низьких температур ім. Б.Є. Вєркіна в Харкові. Я б вважав, що корейських науковців варто було б запросити спільним листом від ФТІНТу, Відділення фізики і астрономії НАН України, а може й президента НАНУ, а також оприлюднити його в ЗМІ. Якби корейські науковці приїхали, це було б важливою політичною акцією для України і майбутнього нашої науки. Навіть якщо вони навіть не приїдуть, це була б ще одна нагода нагадати світові, що попри війну Україна має сили і здатна пропонувати свою експертизу у такій справі.
Розпитував Дмитро ШУЛІКІН
Читайте також: