Відбулася перша зустріч секторальної робочої групи з критичних матеріалів у рамках роботи над Планом України для реалізації програми Ukraine Facility та розробки галузевих стратегій розвитку. До роботи групи залучені представники Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Державної служби геології та надр України. Діяльність групи координується Міністерством економіки України за аналітично-консалтингової підтримки Київської школи економіки.
“Україна володіє багатими покладами 12 пріоритетних стратегічних корисних копалин. На додаток, ми входимо до десятки країн-виробників титану, цирконію, графіту та марганцю, що відкриває перед нами можливість налагодити виробництво високотехнологічних продуктів одразу всередині країни. Саме тому мета Уряду – не лише розширити видобуток сировини, але й налагодити повний цикл інноваційних виробництв всередині країни. Розвиваючи переробну промисловість, Україна зможе стати провідним європейським постачальником літій-іонних батарей, тепловидільних елементів для атомних електростанцій та іншої кінцевої продукції”, — зазначив заступник Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олексій Соболев.
У ході дискусії представники Уряду та бізнесу обговорили специфіку розвитку галузі з огляду на перспективу вступу України в ЄС, питання набуття та продовження ліцензій на надрокористування, страхування ризиків для потенційних інвесторів, встановлення чітких критеріїв для визначення критичних матеріалів у національному законодавстві, а також залучення технологій у галузь.
“Наше стратегічне завдання — включити Україну в найбільші світові ланцюги виробництва критичних матеріалів. З огляду на масштабні цілі повоєнного відновлення, ми маємо визначити реальні потреби та можливості галузі. Переконаний, що експертиза учасників дискусії, їхні ідеї й напрацювання допоможуть вивести Україну на новий рівень економічного та технологічного розвитку”, — зазначив заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Євгеній Федоренко.
Окрім згаданих тем, учасники обговорення вказали на можливі напрямки майбутніх законодавчих змін, врахування досвіду країн ЄС у сфері вторинної переробки матеріалів, зміни в чинній регуляторній базі, а також на розвиток кроссекторальних зв’язків для зростання суміжних галузей промисловості.
«Ми очікуємо, що разом з учасниками секторальної робочої групи напрацюємо практичні кроки щодо комплексу необхідних реформ для залучення стратегічних іноземних інвесторів, підтримки вітчизняних виробників і розвитку R&D центрів. Сподіваємося на активне залучення бізнесу і до проведення розрахунків для фінансування стратегічних проєктів. Програма розрахована на 50 млрд євро, які Україна отримає впродовж 2024-2027 років. Кошти будуть спрямовані в державний і приватний сектори економіки та для фінансування бюджетних витрат», — відзначив Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах.
Напрацювання групи будуть використані для формування стратегічних документів розвитку галузі та включені до Плану України, робота над яким триватиме до 31 жовтня.
Створення секторальних робочих груп є однією з активностей проекту Good Governance Fund “Економічний хаб: ефективна політика управління публічними фінансами та візія зростання”, який реалізується за підтримки уряду Великої Британії (UK Aid). Імплементаторами проєкту є Abt Britain та Київська Школа Економіки.
Читайте також:
- Науковий директор стартапу «Експлоджен» Юрій РЕБЕЦЬ: Я переконаний, що люди, які займаються біологією — щасливі люди!
- Міннауки, статус НАНу та ліквідація доплат
- Треба зберегти те, що маємо. Воно дасть щедрі плоди після нашої перемоги
- “Чи можливі зміни в управлінні й ухваленні рішень усередині НАН України?”
- Сергій Шарапов: потрібно підтвердити, що це справді надпровідність
- «Межигір’я» –для всіх, «Сухолуччя» – для «обраних»?