26–29 вересня у м. Загреб (Хорватія) пройшло Міжнародне інноваційне шоу INOVA. Учні МАН привезли зі змагання комплект нагород, показавши міжнародному журі, як досліджують шумопоглинання дерев, моделюють дистанційний бойовий модуль, створюють онлайн-конструктор курсів і навчальну платформу. У новині читайте більше про всі проєкти МАНівців.
Міжнародне інноваційне шоу було засновано 1971 року, це одна з найстаріших виставок винаходів у світі. У жовтні 2021 року учні — члени Малої академії наук вперше представляли Україну на INOVA. Цього року делегація від України брала участь уже втретє і додому повернулася з достойним результатом: 15 золотих медалей, 10 срібних та 2 бронзові. Крім медалей отримали 7 спеціальних відзнак та 2 командні нагороди.
«Сьогодні щиро радію досягненням МАНівців у рамках Міжнародного інноваційного шоу INOVA. Кожен рік українська делегація демонструє високий рівень на цьому заході. Наші діти невпинно вражають світ темами своїх досліджень і розробок, а також якістю виконання цих робіт. Цього року за проєктами видно, що в пріоритеті технології майбутнього, екологія, інновації та, звісно, подолання проблем, які виникли внаслідок терористичних дій агресора в нашій країні. Для прикладу, розробка засобу діагностики неконтрастних осколків у тілі поранених та робот “Аватар”, призначений для розмінування. Досягнення учнів — членів МАНУ мотивує нас усіх не зупинятися у своїй діяльності, працювати більше й наполегливіше, створюючи нові можливості для реалізації та знайомства з наукою молодого покоління українців», — так коментує перемоги МАНівців на INOVA президент МАНУ Станіслав Довгий.
Розповідаємо більше про результати, з якими повернулися МАНівці та МАНівки.
- Гембік Тарас Вікторович з Камінь-Каширського ліцею ім. Євгена Шабліовського отримав «золото» за розробку захопливої комп’ютерної гри «Cossack Steppes».
- Громовий Денис Юрійович — ще один золотомедаліст із Черкаської гімназії № 31, адже винайшов офлайн-сервіс для самостійних екскурсій у панорамних місцях на основі локального позиціонування і збереження даних.
- Дорош Даниїл Андрійович виборов «золото» і cпецприз від Norton University of Cambodia за молекулярно-тепловий лінійний електрогенератор. Студент Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
- Захарія Роман Степанович здобув золоту медаль за апаратно-програмний комплекс дистанційно керованого бойового модуля. Студент Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
- Карпенко Богдан Віталійович з Білоцерківського природничо-математичного ліцею-гімназії № 16 отримав «золото», розробивши експериментальну модель магнітного левітрона.
- Лагус Анна Геннадіївна з Бобровицького ліцею винайшла екологічно безпечний спосіб отримання волокнистого напівфабрикату із стебел Ambrosia artemisiifolia й виграла золоту медаль.
- Маврін Андрій Володимирович їде додому із «золотом» і спецпризом від IBS Global E-NNOVATE за нові доведення, застосування й узагальнення теореми Морлея. Студент Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
- Михалко Андрій Ярославович з Ужгородської ЗОШ № 12 також став золотомедалістом за розробку мобільного мультивалютного криптогаманця з підтримкою NFC.
- Мінко Богдан Олексійович вивчав їстівні упаковки на основі полісахаридів та здобув «золото». Студент Харківського ліцею № 36.
- Попадіна Юлія Валентинівна із КНУ імені Тараса Шевченка отримала золоту медаль і cпецприз від Norton University of Cambodia за розробку сервісу діагностики мікроклімату закритих приміщень.
- Саленко Богдан Олександрович навчається у Кременчуцькому ліцеї № 4 і створив засіб діагностики неконтрастних осколків у тілі поранених.
- Сичук Аліна Вікторівна отримала «золото» і cпецприз від Norton University of Cambodia за розробку робота-розміновувача на дистанційному управлінні. Школярка з Луцького ліцею № 14.
- Ярифа Поліна Сергіївна здобула «золото» за дослідження забруднення атмосферного повітря твердими частинками пилу та озоном, пов’язаного з воєнними діями на території міста Києва.
- Кузьмінський Дарій Мар’янович отримав «золото» і спеціальну відзнаку в категорії конкурсу «Хімічна та текстильна індустрія» за прототип отримання плівок кадмій сульфіду шляхом хімічного осадження.
- Кеньо Ілона здобула «золото» і cпецприз від Norton University of Cambodia, розробивши Ecobuy — застосунок, що оптимізує процес сортування сміття й підвищує рівень екологічної свідомості користувачів.
Срібними призерами стали:
- Борисенко Володимир Володимирович з Черкаської спеціалізованої школи № 28 ім. Т. Г. Шевченка вивчав модель Ланчестера з пуассонівським вибиттям та її історичне значення у військовій сфері. Завдяки дослідженням хлопця можна ухвалювати більш обдумані та стратегічні рішення на полі бою, гарантуючи національну й міжнародну безпеку.
- Гнезділова Ольга Олексіївна з Харківського ліцею № 89 присвятила роботу дослідженню та обґрунтуванню виникнення класичного і вимушеного Доплер-ефектів та ефекту відбою-віддачі фотона, що виникають при проходженні або відбиванні пучка світла He-Ne-лазера від рухомої поверхні бульбашки.
- Грищук Дмитро Сергійович з ліцею № 21 міста Житомира розробив системи для відправки push-сповіщень при роботі з DBF-файлами. Запропонована Дмитром система дає змогу швидко і з мінімальним навантаженням процесора й оперативної пам’яті опрацьовувати великі масиви даних та надсилати їх користувачам мобільних застосунків персоналізовані інформаційні повідомлення у форматі push.
- Дудич Софія Юріївна з Луцького ліцею № 21 імені Михайла Кравчука крім срібної медалі отримала і cпецприз від Norton University of Cambodia.
- Дівчина дослідила продуктивність Карпатської породи бджоли медоносної в умовах Волинської області. Результати її роботи будуть корисною знахідкою для бджолярів-початківців і людей, які зацікавилися сферою бджільництва.
- Іващенко Єгор Олександрович з наукового ліцею імені Анатолія Лигуна м. Кам’янка зробив деякі узагальнення задачі Реньї про паркування.
- Хлопець створив комп’ютерну модель досліджуваного процесу та отримав деякі графічні залежності.
- Костишин Максим Віталійович з Чернівецького ліцею № 5 «Оріяна» розробив онлайн-конструктор курсів та навчальної платформи. Його сайт дає змогу всім охочим створювати власні курси чи отримувати знання з доступних курсів повністю безкоштовно.
- Лапко Дмитро Владиславович з ліцею «Наукова зміна» м. Києва працював над посадкою модуля на Марс за допомогою штучного інтелекту. У своєму проєкті реалізував фізичну симуляцію поверхні Марсу (фізичний рушій), а також застосував методи навчання нейронних мереж.
- Любчикова Дарія Русланівна з Чернігівської школи фізико-математичного профілю № 12 дослідила вплив наночастинок на показники індукованих мутацій у популяції Drosophila melanogaster.
- Медовкін Михайло Дмитрович з Харківського ліцею № 126 розробив криптографічний стійкий алгоритм генерації псевдовипадкових чисел, який допомагає уникнути проблем при використанні ідентичних алгоритмів у декількох системах.
- Сухомлін Владислав Вікторович з НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» досліджував трекінг пристроїв у приміщенні за допомогою Wi-Fi. Результати його роботи засвідчили, що штучний інтелект у деяких випадках може працювати краще, ніж математичний алгоритм (трилатерація).
Бронзові нагороди здобули:
- Манько Софія Тарасівна з НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» дослідила механічний метод очищення поверхні акваторій від нафтопродуктів. Її проєкт допомагає більш ефективно розв’язувати глобальну екологічну проблему забруднення акваторії.
- Солодовник Анастасія Олександрівна з Полтавського ліцею № 33 визначала ступені шумопоглинання зелених насаджень міста Полтава. Дівчина визначала, чи справді шумопоглинальні властивості дерев залежать від ширини крони та площі листя. Тема шумопоглинальних характеристик зелених насаджень є доволі простою і водночас важливою, адже деревні насадження сприяють пом’якшенню наслідків зміни клімату.
Довідка:
За останні 40 років INOVA об’єднала, просунула і представила публіці тисячі вітчизняних та зарубіжних винаходів. Наприклад, у 2018 році залучила 277 учасників із 27 країн. Кожного разу заохочує відвідати виставку делегації молодих та досвідчених винахідників з таких країн: Тайвань, Малайзія, Польща, В’єтнам, Корея, Камбоджа, Таїланд, Румунія, Великобританія, Саудівська Аравія, Канада та ін. У дні виставки учасники можуть відвідати багато інших івентів: екскурсії, сюрпризи, визначні місця.
Змагання відбувається у таких секціях:
- Реклама, туризм
- Сільське господарство та туризм
- Біотехнології, нанотехнології
- Хімічна і текстильна промисловість
- Конструкції, машини, видобуток корисних копалин
- Електрика, електроніка, енергетика
- Інженерія, Матеріалознавство
- Навколишнє середовище
- Побут, робота
- Комп’ютерні технології
- Промисловий дизайн, технології друку
- Медицина, охорона здоров’я, косметика
- Сухопутний, морський та авіатранспорт
- Безпека та охорона
- Соціальні винаходи
- Спорт, ігри, дозвілля
- Молоді винахідники
- Інше.
Читайте також: