Днями в Київській політехніці відбувся XII Фестиваль інноваційних проєктів Sikorsky Challenge 2023. Автори проєктів представили журі, інвесторам, виробничникам та журналістам проривні ідеї й технології. Деякі з них уже впроваджують, чимало — готові до впровадження і потребують коштів для створення виробництва.
Майже всі проєкти, представлені в секціях «Інфраструктура та промисловий Хайтек» та «Біомедична інженерія та здоров’я людини» відповідають найважливішим запитам воєнного часу: забезпеченню безпеки людей у тилу й на передовій, реабілітації поранених тощо. Якщо говорити коротко, то це запит на міцність, швидкість і життєстійкість.
Балістичними бувають не тільки ракети
У секції «Інфраструктура та промисловий Хайтек» у фінал вийшли 14 проєктів. Переможцем секції та номінації «Краща технологічність проєкту» став проєкт MST bar Ukraine. Керівник проєкту, викладач НТУ «Дніпровська політехніка» Сергій Федоряченко розповів, що його команда розробила технологію композитної будівельної арматури, яка вже готова до серійного виробництва. Арматура має «неперевершені характеристики міцності й не має аналогів у світі».
Нову технологію можна використовувати для будівництва цивільних та військових інфраструктурних об’єктів. Вона витримує навіть ударну хвилю від близьких вибухів. Арматуру вже використовують для будівництва нових нафтових резервуарів, заводів тощо. За словами Сергія Федоряченка, продукт уже готують до виходу на український ринок під брендом НТУ «Дніпровська політехніка».
Переможцем номінації «Краща бізнес-модель» став проєкт «Балістичний бетон». Команда проєкту розробила бетон, який можна застосувати у будівництві командних пунктів, захисних споруд тощо. А також — у цивільному будівництві за ізраїльським зразком, у нових будівлях з цього матеріалу можна буде робити кімнати-укриття. Ідея проєкту — у стислі терміни налагодити виробництво балістичного бетону та виробів з нього у будь-якому місці, зручному для замовника.
Човни для жорстких умов
У номінації «Краще вирішення проблеми» переміг проєкт «Proper boats —надміцна флотилія з HDPE». Човни створює Миколаївське суднобудівне підприємство «Компанія Гольфстрім».
Керівник проєкту і головний інженер «Компанії Гольфстрім» Олександр Кушнирьов розповів, що їхній човен — непотоплюваний плавзасіб, який стане незамінним для патрульних, військових, для транспортування й евакуації поранених. «Наші човни розроблено для умов жорсткої експлуатації», – наголосив пан Олександр.
Човни завдовжки від 4 до 24 метрів створено з високомолекулярного поліетилену HDPE (High-Density — висока щільність). Цей матеріал має низку цінних властивостей – не потребує фарбування, ударостійкий, його не роз’їдає іржа. Також це немагнітний матеріал, який зможуть використовувати служби, які виконують розмінування акваторії.
Де залишити велосипед?
Ще один переможець цієї секції — проєкт SmartBicycleParking (номінація «Краща ідея проєкту») — допоможе розв’язати проблему паркування велосипедів.
Його автори прагнуть побудувати систему розумного паркування «залізних коників». Проєкт передбачає створення зручної мережі стоянок, поєднаних в одну інформаційну мережу. На стоянці буде передбачено захист від несприятливих погодних умов і встановлені камери відеоспостереження.
«За велосипедом можна буде спостерігати в режимі реального часу за допомогою камер спостереження», — пояснила керівниця проєкту, заступниця директора Навчально-наукового механіко-машинобудівного інституту (Механіко-машинобудівний інститут, КПІ ім. Ігоря Сікорського) Іванна Слободянюк.
Вільне місце для велосипеда можна буде знайти за допомогою спеціального застосунку.
Біомедична інженерія: головне — людина
У секції «Біомедична інженерія та здоров’я людини» у фінал вийшли 29 проєктів. Серед фіналістів, зокрема, новітній широкосмуговий ультразвуковий терапевтичний прилад. Роботу приладу біля стенда продемонстрував керівник проєкту, завідувач кафедри акустичних та мультимедійних електронних систем факультету електроніки КПІ імені Ігоря Сікорського Сергій Найда.
Сергій Анатолійович пояснив, що прилад працює без неперервного переміщення п’єзовипромінювача (на відміну від вузькосмугових аналогів). Це значно підвищує безпечність і зручність процедури й дає змогу проводити її навіть у домашніх умовах. «Ультразвукові прилади потрібні для прискорення загоєння рубців, для профілактики й лікування захворювань периферичної нервової системи, опорно-рухового апарату, внутрішніх органів, в косметології тощо», — зазначив учений.
Головну нагороду секції (а також нагороду у номінації «Краще вирішення проблеми» отримав проєкт Versi Bionics. Його представив один із засновників стартапу Сергій Томуз.
Стартап Versi Bionics розробляє біонічний протез, який вміє ворушити пальцями та згинати зап’ясток по двох осях. Такий протез може повернути можливість руху: наприклад, дати змогу ворушити пальцями й брати дрібні предмети.
«Ми хочемо, щоб наш протез міг ворушити пальцями не від команди із застосунку у смартфоні, а від сигналів, які зчитуватиме з датчиків, розташованих на ампутованій кінцівці», — розповів Сергій.
Тестує біонічний протез український військовий Іван Козубенко, який втратив руку у 2014 році, під час оборони Донецького аеропорту. «Військовий за державні кошти отримав дорогий протез закордонного виробництва, який кілька разів ламався, і чекати, доки відремонтують, доводилося декілька місяців. Нещодавно він зламався втретє, а гарантійний термін, на жаль, закінчився, — розповів Сергій Томуз. — Ми запропонували Івану протез безплатно, упевнені, що це тестування допоможе нам вдосконалити протез».
Співзасновник стартапу наголосив, що залежно від комплектації протез Versi Bionics коштуватиме від $3000 до $6000. А аналогічні протези західних виробників коштують у 5–7 разів дорожче.
У розробку «біомеханічної руки» стартапери вже вклали понад 50 000 доларів і нині шукають 420 000 інвестицій. Гроші потрібні, щоб запустити мінівиробництво, яке виготовлятиме 20–25 протезів за місяць.
Інженерія кістки
У номінації «Краща технологічність проєкту» відзначено проєкт «Біокерамічні скафолди для тканинної інженерії кістки» (проєкт також отримав відзнаку Президентського фонду Леоніда Кучми «Україна» і фонду «Коло»). Команда з Харківський національний університет міського господарства імені Бекетова створила біокерамічні скафолди для заміни втрачених частин кісткової тканини. Керівниця проєкту професорка ХНУМГ ім. Бекетова Оксана Саввова розповіла, що скафолди мають скорочений термін зрощування, а структура та властивості цих матеріалів максимально наближені до природної кістки. Пані Оксана впевнена, що застосування цього матеріалу допоможе зменшити кількість ампутацій кінцівок.
Для налагодження виробництва скафолдів команді потрібні три мільйони гривень, орієнтовний термін окупності — два роки.
Переможцем номінації «Краща бізнес-модель» став проєкт «Реконструктивно-відновлювальні технології в хірургії». Керівник проєкту — завідувач Кафедра біобезпеки і здоров’я людини КПІ імені Ігоря Сікорського Ігор Худецький.
Команда проєкту шукає інвестиції для впровадження реконструктивно-відновлювальної технології для хірургії. Технологія містить апаратуру, інструменти для малоінвазивних втручань, методики оперативних втручань, технології 3D-друку елементів остеосинтезу, імплантів та ендопротезів.
Титанові протези для «сталевих» людей
У рамках роботи секції «Біомедична інженерія та здоров’я людини» було презентовано й Центр протезування та реабілітації, який створюють у Київській політехніці.
Науковці університету розповіли, що в ЗВО створюють унікальний вітчизняний колінний протез, розробляють методи, які допоможуть не лише «полагодити», а й відновити пошкоджені кістки. Ендопротез зможе повноцінно замінити колінний суглоб і запобігти ампутації, навіть у випадку складного поранення ніг. Протез виготовлятимуть з титану.
Учасники дискусії «Впровадження в Україні сучасних технологій протезування та реабілітації людей, постраждалих під час війни» (у якій взяли участь головний інженер компанії з розроблення протезів «Парашар Індастріз» Нагендер Парашар, директор центру «Без обмежень» Андрій Овчаренко, директорка U+ System Олександра Мостепан, голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник та інші) наголошували, що в Україні є велика необхідність у протезах. До кінця 2024 року кількість людей, які потребуватимуть протезування, може сягнути ста тисяч. Купити закордонні протези, які коштують три, п’ять тисяч доларів і вище, зможуть не всі. Окрім того, після вогнепальних поранень (за яких відбувається велика руйнація кістки) складно підібрати стандартний протез, треба створювати індивідуальний. Тому Україні потрібне власне виробництво сучасних, якісних і недорогих протезів.
Головний конструктор української компанії «Парашар Індастріз» (Parashar Industries) Нагендер Парашар розповів присутнім, що підприємство робить сучасні протези колінних суглобів. Якість цих суглобів — на рівні німецьких і японських. Унікальний «колінний вузол» конструктори компанії планують закінчити найближчими днями й до кінця 2023 року налагодити його виробництво. «У нас є всі українські компоненти для протезів. Окрім куксоприймача», — зазначив Нагендер Парашар.
Проректор КПІ імені Ігоря Сікорського Віталій Пасічний запевнив, що вчені університету вже визначили розроблення куксоприймача першочерговим завданням.
Сучасні протези, як зазначила очільниця U+ System Олександра Мостепан, здатні творити дива. «Нещодавно ми встановили військовому спортивний протез, а через 10 хвилин він уже міг бігати», — розповіла вона.
До речі, вісім з десяти військових, які отримали протези у U+ System, повернулися в ЗСУ.
Підготувала Світлана ГАЛАТА
Читайте також: