Економіка України: погляд у майбутнє

Стан економіки України цікавить не тільки фахових економістів, політиків, представників наукових установ і підприємств, а й усе суспільство. А ще більше всіх цікавить, якою буде економіка нашої країни у повоєнний період. Обговорили цю тему і в авторській програмі академіка НАН України Володимира Семиноженка «Про науку. Компетентно», гостем якої став директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць.
Серед безлічі факторів, які можуть вплинути на план повоєнного відновлення, академік Геєць виокремив два. По-перше, оскільки економіка України була, є і залишається екзогенно залежною, то багато залежатиме від глобальних процесів — з погляду економічного розвитку світу. По-друге, масштаби руйнувань та економічних втрат — особливо в регіональному розрізі — ще до кінця не зрозумілі й не оцінені.
— Уся ця невизначеність спонукає говорити про те, що плану повоєнного відновлення немає, — зауважив Валерій Геєць. — Але можна сказати, що напрацювання є: досить переглянути урядові документи, матеріали, які Україна презентувала на міжнародних форумах.
Вектори розвитку, як наголосив академік, очевидні. Зокрема, вже десятиліттями триває процес нашого зближення з Європейським Союзом. Також, попри війну, нікуди не поділася тема «зеленого» шляху розвитку економіки. У цьому плані є напрацювання й Інституту економіки і прогнозування. І, звісно, нова реальність, хоч якою вона буде, визначатиметься науково-технічним прогресом.Ішлося у розмові й про конкретні галузі, які можуть бути точками зростання нової економіки. Наприклад, перероблювання титану. Сьогодні в Україні з участю науковців НАН напрацьовано технології виготовлення металевого титану. Якщо виробляти не сировину, а саме його, то економічна ефективність такого виробництва підвищується у декілька разів. У цьому зв’язку академік Геєць згадав і про перероблювання літію, і про повніший ядерний цикл і т. д. «У НАН економісти й «технарі» разом досліджують, які мультиплікаційні й макроекономічні ефекти це може викликати», — додав він.
Не оминули співрозмовники й питання нашого аграрного
сектору. Валерій Геєць навів приклад: в Україні 80–90% сировинної аграрної продукції йде на експорт, і лише 10–20% переробляється всередині країни, у США — навпаки. У цьому контексті потрібно розвивати високотехнологічне виробництво, яке може створювати продукцію зі значно вищою доданою вартістю, аніж сировина. І тут, як зауважив академік Геєць, враховуючи інтеграцію нашої економіки до ЄС, доведеться поборотись за місце «під сонцем»: «По-перше, треба доводити, що в нас є технології, які дають змогу це здійснювати, по-друге — що в нас є економічні умови, які дадуть можливість нам працювати відповідним чином на ринках — і не тільки «зернових», а й на тих, де реалізовується продукція значно глибшого перероблювання».
Торкнулись академіки й Каховської трагедії. Як нагадав Валерій Геєць, сьогодні чимало інститутів НАН проводять дослідження з оцінки наслідків і прогнозування майбутнього. Створено відповідну робочу групу, куди входять учені, які опікуються проблемами інфраструктури, промисловості, аграрного сектору тощо. «Ми вже сьогодні розраховуємо, як бути — відновлювати чи ні, або відновлювати частково, оцінюємо вплив катастрофи на різні галузі промисловості», — додав академік Геєць.
Чи спроможна буде Україна витримувати борговий тягар і одночасно розвивати нові напрями в економіці України?
Валерій Геєць дав просту відповідь на це запитання: без розвитку і зростання ми з боргами не розрахуємось. Він переконаний: буде великою помилкою, якщо фінансування всіх програм післявоєнного відновлення братиме на себе лише наша держава. Ще минулого року, коли на рівні Ради національної безпеки і оборони розпочалось обговорення таких проєктів, акцентували, що до них треба долучати й приватних інвесторів, і спонсорів. Тут, як наголосив академік Геєць, потрібен і дипломатичний супровід, і науковий.

Успішно реалізований план Маршалла виник після плану Моргентау. Провівши таку аналогію, Валерій Геєць констатував: маємо бути готовими, що під час реалізації плану повоєнного відновлення нам доведеться від чогось відмовлятись, щось переглядати. І тут можуть допомогти інструменти, які напрацювали вчені Інституту економіки й прогнозування щодо оцінки впливу результатів макрорішень на економіку, бізнес, державу і людей.
Повний запис програми можна переглянути за посиланням .

Читайте також: