14 березня «екологічний» Комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт № 9516. Один з авторів документу — народний депутат Олександр Матусевич, до обрання членом парламенту у 2019 році — очільник Вигодського лісгоспу (Івано-Франківщина). У 2020 році активісти Української природоохоронної групи (УПГ) перевірили ведення лісового господарства у ДП «Вигодське лісове господарство» — величезному лісгоспі у Горганах, віддаленому масиві Карпат.
«На жаль, нічого хорошого побачити не вдалося. Спершу ми відвідали три ділянки в Людвиківському лісництві, квартали-виділи 11-58, 11-12 та 11-25. На кожній з них заплановані суцільні санітарні рубки через «всихання» дерев. Проблема в тому, що гине чи вже загинув цей ліс лише на папері. У реальності ж більшість дерев не мали ознак всихання. За правилами, для суцільної санітарної рубки як мінімум 90 % дерев мають всихати. Важливо, що йдеться про ліси третьої категорії — захисні ліси. Саме вони покликані попередити паводки, ерозію та інші неприємні явища. Проведення рубок головного користування в таких лісах обмежене, а от на санітарні рубки таких обмежень немає. Чим і користуються несумлінні лісівники Карпат, як-от у Вигодському лісгоспі. Як наслідок — цілі схили поступово знеліснюються в ході таких незаконних санітарних рубок», — повідомили активісти про результати перевірки. Схоже, що народний депутат вирішив запровадити практику свого лісгоспу на всю країну.
Суцільні санітарні? Суцільні безвідповідальні!
Попри свою «екологічну» назву, законопроєкт № 9516 є природоруйнівним і шкідливим. Він дозволить лісівникам проводити майже всі суцільні санітарні рубки (ССР, або, які інколи пишуть на стовпчиках, якими маркуються межі рубок, СРС), уникаючи процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД). Тобто на власний розсуд. Незалежно від того, чи справді такі рубки виправдані, і наскільки вони можуть нашкодити природі й самому лісу.
Якщо депутати проголосують за поданий документ, то, на думку природоохоронців, буде зруйновано важливий механізм зовнішнього контролю за роботою лісгоспів. А Україна втратить свої найцінніші ліси. Адже ОВД скасовується для суцільних санітарних рубок на ділянках менше ніж 10 га та на ділянках, які постраждали від пожеж, вітровалів та «масових всихань».
Активіст УПГ Петро Тєстов з’ясував, що у 2023 році ДП «Ліси України» провело 7786 суцільних санітарних рубок. Серед них ділянок площею понад 10 га було лише 26. Тобто, якщо така сама тенденція збережеться, то за законом Матусевича фактично усі СРС проходити процедуру ОВД не будуть!
Проти ухвалення цього документу виступили практично усі провідні громадські екологічні організації. «Значна частина законопроєкту 9516 потребує вилучення чи змін, і не просто змін: потрібно вилучити більш як 70 % законопроєкту, а іншу частину істотно змінити. Такі обсяги змін свідчать про суттєві недоліки цього законопроєкту та недоцільність його розгляду, взяття за основу і підтримки в цілому. Найкращим прямим і чесним шляхом усунення цих недоліків є напрацювання законодавчих положень та реєстрація нового законопроєкту», — ідеться в заяві, яку підписали представники неурядових організацій «Бюро екологічних розслідувань», «Екологія – Право – Людина», «Українська природоохоронна група», «Мережа захисту національних інтересів «АНТС», SaveDnipro, «Дунайсько-Карпатська Програма», «Екопарк Осокорки» та багатьох інших.
Кандидат сільськогосподарських наук, співзасновник ГО «Лісові ініціативи та суспільство» Дмитро Карабчук зазначає, що потреби скасовувати ОВД для таких рубок насправді немає.
«Законопроєкт № 9516 — це класичний приклад лобіювання небезпечних речей під прапором чогось хорошого. Назва начебто природоохоронна, але насправді пропозиція проводити величезні СРС без оцінки впливу на довкілля — це катастрофа. У лісовому господарстві ОВД — це процедура, певний інструмент, який вступає у дію, коли лісники хочуть зрубати суцільно-санітарними рубками більше ніж один гектар.
У ході ОВД визначається, наприклад, чи не вплине така рубка на посилення ерозійних процесів, чи ростуть там червонокнижні рослини, чи мешкають рідкісні тварини тощо.
Якщо площа рубки менше ніж гектар — ОВД не потрібно. Тобто санітарні суцільні рубки менше одного гектара і вибіркові санітарні рубки будь-якої площі не потребують застосування такого інструменту контролю як ОВД. Якщо лісники не хочуть витрачати час та кошти на ОВД, то у чім проблема? Нехай рубають вибірково або меншими ділянками, якщо вже край потрібно. Чи ще краще — хай не доводять ліс «до ручки», до потреби проводити будь-які санітарні рубки», — каже Дмитро Карабчук.
Проблема суцільних (коли «вибривають» ліс повністю, залишаючи «лисини») санітарних рубок в наших лісах має величезні масштаби.
«Ще з 2016 року ми досліджували СРС рубки в Карпатах, я сам брав участь. І виявилося, що у Карпатах під маркою санітарних рубок, тобто оздоровлення лісів, вирубувалося більше деревини, ніж було заплановано рубками головного користування (РГК). РГК плануються так, щоб вирубати певну кількість деревини без руйнування природи. Тобто, якщо у нас кожного року приростає, наприклад, 100 кубометрів деревини, то ми не можемо вирубати більше, бо ми будемо зменшувати лісистість. Рубками головного користування, тобто плановими, які плануються фахівцями Ліспроєкту і затверджуються Міндовкіллям, заготовляється десь 35–36 % деревини. А близько 48 % — за допомогою санітарних рубок. Які проводяться з метою оздоровлення лісу — після пожеж, ураження шкідниками, вітровалів тощо. Є ще інші види рубок, якими заготовляється ще близько 15–20 %. У лісівництві близько п’яти десятків (!) усіх видів рубок, залежно від мети їх проведення», — каже Дмитро Карабчук.
Тобто виходить, що близько половини всіх рубок в Україні — це рубки хворого лісу. Невже у нас така катастрофа у лісах?
«Так, ліс хворіє. Так, бувають катаклізми. І справді санітарні рубки — це той вид рубок, який потрібно призначати в таких випадках. Але якщо говорити про наших сусідів, наприклад, поляків, то це кілька відсотків. А не половина обсягу. Тому виникає питання доцільності СРС. Якби вони призначалися правильно, то ніхто б не ставив якісь запобіжники обмеження їх застосування», — каже Дмитро Карабчук.
Міндовкілля більше не потрібне?
Також законопроєкт № 9516 передбачає звуження повноважень, ролі та авторитету Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. Зокрема, пропонується вилучити з повноважень Міндовкілля погодження матеріалів лісовпорядкування та затвердження розрахункової лісосіки й передати це Держлісагентству. Відомству, яке сьогодні, замість формування незалежної лісової політики, фактично обслуговує ДП «Ліси України».
«Я здивований, що лісники тут захотіли взагалі забрати повноваження у Міндовкілля. Цей законопроєкт розбалансовує лісове законодавство. Замість того, щоби діяти в рамках ухваленої стратегії реформування лісової галузі, цей законопроєкт посилює корупційні складові», — каже Дмитро Карабчук.
Намагаючись переконати суспільство у необхідності ухвалити цей законопроєкт, ДП «Ліси України» та його керівництво відверто спекулюють на війні та потребах фронту. Начебто без цього неможливо забезпечити наші війська деревиною. Ключові тези цієї кампанії лісоблудів: на вітровалах, згарищах та вражених шкідниками ділянках деревина «пропадає» та її негайно треба зрубати; проведення ОВД вимагає шалених коштів, які могли б піти на заготівлю деревини для фронту.
Дайте спокій степам
У законопроєкті № 9516 є статті, які чітко показують, що цей документ — аж ніяк не про забезпечення фронту деревиною. Одна із них — про посадку нових лісів. Які виростуть до ділової деревини років через 80. Це такої тривалості автори закону бачать війну??? Якщо детальніше, то йдеться про зміну знову ж закону про ОВД. Зараз закон вимагає провести ОВД, якщо планується створити нові насадження на площі понад 20 гектарів. ОВД потрібен, бо є численні факти знищення лісниками під час таких посадок цінних степових ділянок. Пан Матусевич і Ко пропонують збільшити цю норму до 50 гектарів. Тобто, фактично вивести заліснення з-під дії ОВД. Ну й залишається ще питання, які саме дерева будуть висаджені. Бо попри декларування прихильності до принципів наближеного до природи лісівництва, лісники часто-густо садять чужі нашій природі види дерев.
Куди ідуть наші гроші?
Тепер щодо «дорогого» ОВД. Справді, цікаво було б дізнатися більше про те, як лісники відбирають виконавців цих робіт. Інформацію про це складно знайти на сайті ДП «Ліси України». Як і взагалі про будь-які закупівлі. Воно й не дивно. Бо коли журналісти таку інформацію знаходять, вона шокує. Так, під час журналістського розслідування, проведеного порталом «Хмельницький-Інсайд», з’ясувалося, що за послуги з охорони об’єктів (склади, адмінбудівлі, лісопункти, розсадники, цехи, гаражі тощо) Подільського лісового офісу, що діє на території трьох областей: Хмельницької, Чернівецької та Тернопільської, планується витратити понад 42 млн грн. Почалося з того, що громадяни звернули увагу на плани витратити державні (бо «Ліси України» — державне підприємство) чималенькі суми на охорону понад пів сотні об’єктів, але водночас охоронники подекуди чомусь залишаються «невидимими», а здійснювати цю охорону буде приватна фірма з дивними видами основної діяльності.
«У технічних умовах цієї закупівлі заявлено: «Всі охоронники повинні бути забезпечені посвідченнями, форменим одягом відповідної пори року, спеціальними засобами (мінімально: бронежилети, гумові кийки, газові балончики з аерозолями сльозогінної та дратівної дії), які відповідають чинному законодавству, мобільним зв’язком та персональними супутниковими GPS-трекерами для перегляду інформації стосовно часу та шляхів обходу територій об’єктів охорони охоронниками. Охоронники на об’єктах повинні бути додатково забезпечені переносними радіостанціями потужністю не менше 2 Вт, використання яких може здійснюватися у відповідній області України, з групою швидкого реагування або між собою в межах досягнення. Працівники охорони, задіяні для надання послуг, повинні мати не нижче 3-го кваліфікаційного розряду».
Такий суворо «озброєний» і недешевий, на думку потенційних учасників закупівлі, підхід до процедури з охоронних послуг лісівників тилових областей викликав запитання, які вони й поставили замовнику на майданчику Prozorro:
«Ви на війну зібрались? Бронежилет, зброя, GPS-трекери. 212 озброєних чоловіків — це 3 мотострілецькі роти! Ганебні умови. Лісники — це практично правоохоронний орган. Якщо не може себе охороняти, то як ліс охороняється?»;
«Недоцільне використання коштів за завищеною вартістю під час дефіциту бойового спорядження на війні. Там гинуть люди»;
«Занадто висока вартість для охорони офісів. ДП «Ліси України» вже не вперше виставляють тендера недоцільні або з завищеною ціною. Державні кошти мають іти на обороноздатність держави в першу чергу. Кошти на ЗСУ!», — пише «Хмельницький-Інсайд».
А щодо «гнилої деревини», то грамотні лісівники називають її відмерлою. «Відмерла деревина — невіддільна складова повноцінного функціонування лісової екосистеми. Вона підтримує продуктивність лісу у відновленні молодих дерев, слугує середовищем існування та джерелом харчування для низки живих організмів, запобігає ґрунтовій ерозії та забезпечує довгострокове зберігання вуглецю, пом’якшуючи наслідки зміни клімату. Та попри свою цінність, мертва деревина є рідкістю як для лісів України, так і багатьох країн Європи, а її вилучення — однією з головних загроз для виживання близько третини лісових видів», — зазначають фахівці WWF-Україна.
Відмерла деревина — життєво необхідний елемент для нормального функціонування лісових екосистем. WWF закликає уряди країн Європи, лісокористувачів та представників деревообробної промисловості вживати заходів для збереження біорізноманіття в лісах, і до 2030 року збільшити кількість мертвої деревини в бореальних лісах і лісах помірних широт до 20–30 м³ на гектар.
Спекуляції на війні неприпустимі!
Завершу цитатами військовослужбовця ЗСУ, еколога і фахівця з лісової справи Андрія Плиги з його допису у ФБ щодо намірів деяких депутатів та чиновників ухвалити законопроєкт № 9516: «Маніпулювати темою фронту і військовими дуже легко. Фронту потрібна деревина, все — значить, знімати всі обмеження з рубок, ліс гниє, всі військові за законопроєкт?! Маніпулювати лісова галузь вміє добре, надзвичайно добре.
Якщо вже хтось насмілився казати від імені всіх військовослужбовців, мушу сказати за себе особисто. Я військовослужбовець, на фронті, а в цивільному житті — природоохоронець, що роками мав справу з брехнею і маніпуляціями представників лісової галузі, безумовно погоджуюся, що фронту потрібна деревина — і багато деревини, і в той же час категорично не підтримую згаданий законопроєкт.
Вже не перша, на жаль, спроба знівелювати досягнення природоохорони минулих років, під патріотичними гаслами».
Мені залишається лише приєднатися до думки Андрія.
Олег ЛИСТОПАД
«Всихаючі» дерева, відведені до вибіркової санітарної рубки
Вивезення деревини прямо через річку: 11 квартал Людвиківського лісництва Вигодського лг 2020 рік
Ліс, відведений до суцільної санітарної рубки, частково вже зрубаний. За документами, 90% дерев всохло
Фото Української природоохоронної групи
Читайте також: