Один з найпопулярніших українських письменників, музикант, лідер гурту «Жадан і собаки» Сергій Жадан заявив про свій намір мобілізуватися до лав 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія». Я не вважаю доцільним саме таке використання потенціалу Жадана, але він доросла людина і має право сам вирішувати. Тим більше, що саме Жадан придумав назву цьому підрозділу. «Хартія» — яскравий приклад самоорганізації та креативності українців, нашої здатності створювати успішні та життєздатні проєкти на демократичних засадах. Це відповідь тим, хто каже, що нам потрібна автократія для досягнення кращих показників у економіці, успішності держави, для перемоги у війні з росією врешті-решт.
Хартія — це договір. Документ, якій формулює загальні принципи співіснування, фіксує певні домовленості. Серед найбільш відомих хартій — «Велика хартія вольностей» 1215 року, перша «неписана» конституція Англії, що вважається першим юридичним документом, у якому закладено основи концепції прав людини, створено передумови для подальшого утвердження свободи й верховенства права; Хартія Європейського союзу з прав людини; Хартія Землі — декларація фундаментальних етичних принципів для побудови справедливого, сталого і мирного глобального суспільства у XXI столітті.
Назвавшись «Хартією», засновники підрозділу тим самим заявили про намір захищати справедливість, інші важливі людські цінності. Захищати Україну, яка є на сьогодні прикладом боротьби за такі цінності.
На початку повномасштабного вторгнення це було добровільне формування територіальної громади (ДФТГ). Винятково добровольці, які не отримували грошей від держави. Їх і їхні сім’ї фінансував засновник підрозділу бізнесмен Всеволод Кожемяко (88 місце серед 100 найбагатших українців у 2020 році за даними Forbes) та його друзі й однодумці. Бійці «Хартії» обороняли Харківщину та одні з перших вийшли на кордон з рф під час контрнаступу у вересні 2022-го.
«Люди, які прийшли у ДФТГ — це ж люди, які мали нереальне бажання воювати. Але їх чомусь не пустили, не взяли на війну, не вистачило зброї, були забиті штати. Але у них була нереальна мотивація, з якою треба було працювати», — сказав в інтерв’ю УП командир бригади «Хартія» полковник Ігор Оболєнський.
Шлях від ДФТГ, у якому було кілька сотень людей, до батальйону, а згодом і бригади, «Хартія» пройшла десь за рік, довівши свою спроможність виконувати найскладніші завдання. Зараз це 13-та бригада НГУ у складі «Гвардії наступу».
Кожемяко передав командування Оболєнському, зосередившись на забезпеченні підрозділу і зазначивши, що кожен має робити те, що вміє найкраще. Полковник «Тимур» Ігор Оболєнський — професійний військовий. Здобув вищу освіту у Сумському військовому інституті ракетних військ та артилерії імені Богдана Хмельницького, проходив службу в ЗСУ та у спецпідрозділі «Омега» НГУ.
«Ми розуміли, що ДФТГ буде історія недовга, однозначно, нам доведеться увійти в якийсь підрозділ, але ми повинні йти вже з готовим особовим складом», — сказав у тому ж інтерв’ю Оболєнський.
Один із девізів «Хартії» — «Навчаємо усіх, цінуємо кожного». Командири «Хартії» заявляють, що будують сучасну бригаду, яка стане взірцем нової української армії. «Хартія» — це нові, сучасні методи управління; стандарти підготовки НАТО; відхід від пережитків «радянської армійщини»; належне забезпечення; повага, гуманність, толерантність у колективі; цінність кожного та кожної, хто став до лав бригади.
Хороші принципи, які з деякими адаптаціями було б варто застосовувати у всіх секторах нашого життя і в управлінні країною в цілому. Хай усе буде Хартія — як суспільний договір, у якому буде якнайповніше реалізовано досвід самоорганізації та креативності українців, нашої здатності створювати успішні та життєздатні проєкти на демократичних засадах.
Олег ЛИСТОПАД
Читайте також: