У програмі «Євратом», яка охоплює ядерні дослідження та інновації, беруть участь 11 наукових установ, вишів і виробничих компаній України, а кожен третій проєкт програми має українського учасника. Про це йшлося у виступі заступника генерального директора ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» академіка НАН Ігоря Гаркуші.
Проєкти за напрямом «ядерний поділ», у яких беруть участь науковці академії, стосуються і конструкційних матеріалів для поділу та синтезу, і європейського партнерства з поводження з радіоактивними відходами, і розроблення нових швидких реакторів з газовим охолодженням.
Як нагадав Ігор Гаркуша, у термоядерній програмі «Євратом», яка реалізується консорціумом Eurofusion, НАН України має статус programme owner, тобто власника програми, а ННЦ «ХФТІ» — менеджера програми. Український дослідницький юніт охоплює 7 університетів і наукових установ.
— Наші вчені мають доступ до європейських токамаків (WEST, AUG, MAST, TCV, JET та ін.) та стеларатора W7-X, — розповів академік Гаркуша. — Наприкінці минулого року наші науковці брали участь у дослідженні турбулентної плазми на найбільшому у світі токамаку JET та процесів генерації мегавольтних йонів.
До речі, саме на JET у 2023 році об’єднаний міжнародний колектив отримав 69 МДж термоядерної енергії з 0,2 мг палива.
До спільних досліджень залучаються і наукові комплекси ХФТІ (плазмові прискорювачі КСПП та стеларатор «Ураган-2М»). Зокрема у прискорювачах, які включено до переліку найбільш важливих установок Eurofusion, можна відтворювати те, що відбуватиметься в термоядерному реакторі, досліджувати матеріали під великими корпускулярними та енергетичними навантаженнями.
Окремо доповідач зупинився на викликах, які хоч і не зупиняють остаточно, але заважають нашій інтеграції до програми «Євратом». Звісно, основний — це російська агресія, а відповідно — зниження мобільності, критичні руйнування у низці інститутів, особливо у харківських тощо.
Не оминув Ігор Гаркуша і фінансових викликів, нагадавши, що Євратом практикує принцип співфінансування, тобто збільшення національного фінансування автоматично приводить до відповідного збільшення з боку Єврокомісії.
На думку академіка, Україні потрібна державна стратегія розвитку ядерної фізики та енергетики. Ще одна пропозиція, яку висловив Ігор Гаркуша: у конкурсі на 2025–2026 роки за напрямом «Підтримка пріоритетних для держави наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок» започаткувати розділ «Підтримка євроінтеграційних наукових проєктів».
Записав Дмитро ШУЛІКІН. Фото автора
Читайте також: