Про трансформацію НАН України й наукової сфери на сесії Загальних зборів НАН України говорив і заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов. Він наголосив, що перед державою сьогодні стоять величезні виклики й наука, як і будь-яка інша сфера, має на них реагувати. Є величезний запит на прикладну науку, на залучення коштів із зовнішніх джерел, на виконання досліджень, які потрібні для розвитку економіки, суспільства та обороноздатності країни.
Денис Ігорьович окреслив п’ять основних напрямів роботи МОН щодо трансформації наукової сфери. Пріоритет № 1 — Державна атестація наукових установ і закладів вищої освіти щодо наукової діяльності. Нині цю методику винесено на громадське обговорення. Запуск першої черги атестацій МОН планує почати з вересня 2024 року, а другу й третю чергу — провести у 2025 році. За результатами атестації буде запроваджено базове фінансування. Інакше кажучи, кращі наукові установи отримають більше коштів.
Другим пріоритетом є підтримка прикладної науки. «На жаль, наука і суспільство, наука і держава — це різні площини, які рідко перетинаються, — зазначив доповідач. — І вчені, і суспільство зацікавлені, щоб точок дотику було якомога більше». Саме тому нині розробляються нові державні пріоритети розвитку науки й техніки. Це дасть змогу сконцентрувати фінансування на найважливіших напрямах.
Третім пріоритетом є дерегуляція і залучення позабюджетних коштів. Ідеться і про спрощення залучення міжнародних коштів, і про зменшення фіскального тиску на бізнес, який фінансує наукомісткі дослідження. Для цього, зокрема, розробляється законопроєкт про Science City. Новий закон створить юридичні засади для окремої сфери економіки, науково-інноваційної сфери.
Четвертий пріоритет – входження в Європейський дослідницький простір. Створено «Офіс Горизонт Європа в Україні», ухвалено постанову про створення Національних контактних пунктів. У червні стартує USF аналіз дослідницької інфраструктури України за інструментами Європейської комісії.
П’ятий пріоритет — дебюрократизація діяльності вчених. «Ви знаєте, що вчений, окрім основної діяльності, повинен писати масу звітів, — зазначив заступник міністра. — Ми плануємо це змінити. У МОН вже впровадили оновлену і спрощену форму проміжних звітів. Хочемо це зробити для всієї галузі».
Про роботу Наукового комітету Нацради України з питань розвитку науки і технологій розповіла голова НК Олександра Антонюк. Вона наголосила, що завданням комітету є, серед іншого, представлення інтересів науковців і формування політики.
Зокрема, потребують постійного вдосконалення процеси оцінювання й наукової експертизи. «Головна проблема — у відборі експертів, які мають бути справді незалежними й фаховими», — додала голова НК.
Олександра Вікторівна наголосила, що в порядку денному (і уряду, і Нацради, і НК) мають бути питання належних умов для оцінювання наукових установ, збільшення фінансування, конкурентність «наукової професії» та привабливість її для молоді.
Доповідачка зазначила, що нещодавно Науковий комітет провів вебінар Performance-Based Funding. Під час вебінару представниця Міністерства освіти і науки Німеччини розповіла, що в цій країні існує «пакт» між науковими організаціями і державою. «Умовами «пакту» є те, що держава гарантує фінансування, а наукова спільнота гарантує академічну доброчесність, залучення кращих кадрів, розвиток наукової інфраструктури тощо. Гадаю, що в Україні теж потрібно укласти такий договір, — наголосила Олександра Антонюк. — Працюймо разом, бо ми маємо відстояти нашу державу!».
Записала – Світлана ГАЛАТА. Фото – Дмитра ШУЛІКІНА
Читайте також: