Офіс Генерального прокурора призначив інженерно-екологічну експертизу щодо підриву росіянами Каховської ГЕС. Залучено близько 30 науковців з різних установ. Про це у відповідь на запитання кореспондента «Світу» про співпрацю прокуратури та науковців повідомив радник Генерального прокурора Максим Попов під час брифінгу, присвяченого триріччю діяльності спеціалізованих екологічних прокуратур, їхній ролі та результатам у захисті довкілля.
«Працівники Спеціалізованої екологічної прокуратури (СЕП) є фахівцями в галузі права, але специфіка роботи потребує й інших спеціальних знань. Тому ми співпрацюємо з різними установами Національної академії наук, університетами, окремими експертами. Ми відкриті до співпраці й потребуємо такої допомоги. Цікаво, що в деяких країнах є аналоги СЕП. Наприклад, в Іспанії в такій прокуратурі крім юристів є науковий підрозділ», — сказав Максим Попов.
Він також зазначив, що Європарламент нещодавно ухвалив нову директиву щодо захисту довкілля шляхом застосування кримінального законодавства. Ідеться, зокрема, про незаконну торгівлю деревиною, виснаження водних ресурсів, небезпечні хімічні речовини, забруднення, спричинене суднами, масштабні лісові пожежі, забруднення повітря, води та ґрунту, що призводять до руйнування екосистем. Терміни ув’язнення за такі злочини — від 5 до 10 років. Національні парламенти мають ухвалити відповідні стратегії боротьби з екологічними злочинами.
«Хоча Україна ще не член ЄС і ця директива не входить до переліку тих, які ми маємо імплементувати, щоб вступити до ЄС, Офіс Генерального прокурора стежить за розвитком цієї ініціативи. І ми, можливо, будемо ініціювати розроблення такої стратегії в Україні», — сказав Максим Попов.
Спеціалізовану екологічну прокуратуру в Офісі Генерального прокурора було утворено 23 квітня 2021-го. А з вересня такі ж прокуратури запрацювали в обласних прокуратурах. На сьогодні там працює понад 140 прокурорів.
«Йдеться не лише про протидію кримінальним правопорушенням щодо довкілля, передбаченим розділом VIII Кримінального кодексу України. Це й законність використання бюджетних коштів, виділених на природоохоронні заходи, правомірність використання чи надання в оренду об’єктів водного фонду, виконання обов’язків щодо рекультивації та багато іншого», — сказала заступниця Генпрокурора Вікторія Літвінова.
Екологічні прокуратури мають широке коло повноважень. Вони забезпечують процесуальне керівництво досудовим розслідуванням; підтримання публічного обвинувачення у судах; представництво інтересів держави в суді.
Спеціалізація показала свою результативність. До створення екологічних прокуратур щорічно до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносилося по 6 тисяч повідомлень про факти порушення екологічного законодавства. Упродовж останніх років їхня кількість зросла до 8–9 тисяч. У 2020 році кількість скерованих до суду обвинувальних актів становила 1,4 тис., у 2023-му — на третину більше — 1,9 тис.
Нерідко йдеться про багатомільйонні збитки довкіллю, які тривали роками, і саме запроваджена спеціалізація дала змогу завершити досудове розслідування та скерувати кримінальні провадження до суду. Прикладом може слугувати обвинувальний акт за фактом вчинення екоциду, який екопрокурори скерували до суду у квітні 2023-го.
«Протиправні дії інкриміновано двом відповідальним особам великого приватного підприємства на Хмельниччині, яке виготовляє картонно-паперову продукцію. Через незабезпечення очищення промислових стоків підприємства від забруднювальних речовин систематично умисно здійснювалися скиди забруднених зворотних вод у річку. Як наслідок, уздовж 4 кілометрів, прилеглих до місця скиду, відбулося масове знищення рослинного і тваринного світів (зникли річкова флора і фауна), без можливості її відновлення та відтворення», — сказала Вікторія Літвінова. Вочевидь, ідеться про річки Случ та Хомора, про наругу над якими ЗМІ та громадськість кричали кілька років поспіль.
Ефективність створення СЕП видно й з інших показників. Майже вчетверо зросла сума встановлених збитків — із 600 млн грн до 2,36 млрд грн. Вже цього року до суду скеровано понад 700 кримінальних проваджень, а встановлена сума збитків перевищила 8,7 млрд грн, що майже у 15 разів більше, ніж за весь 2020 рік. Тенденція до зростання спостерігається і щодо вироків, яких у 2023 році судами винесено понад 1100. І це на 37 % більше, ніж до створення екологічних прокуратур (у 2020 році — 811).
«Наведу лише один приклад. Наприкінці минулого року до 6 місяців арешту з позбавленням права обіймати певні посади протягом трьох років засуджено інспектора Державної екологічної інспекції у Харківській області, який отримав неправомірну вигоду (700 доларів США) за ненарахування двох мільйонів гривень збитків від забруднення земельної ділянки будівельними відходами», — сказала Вікторія Літвінова.
Завдяки заглибленню у тему, екопрокурори змогли виявити й припинити низку незаконних схем. Зокрема, у лісовому господарстві: незаконних рубок без оцінки впливу на довкілля; проведення санітарних рубок здорових дерев, на підставі підроблених актів лісопатологічних досліджень; заниження обсягів порубаної деревини з метою реалізації необлікованої частини; перевищення меж допустимої наданим дозволом рубки лісу; використання реалізованих товарно-транспортних накладних для продажу незаконно зрубаної деревини за кордон. На цьому тлі переможні реляції керівництва ДП «Ліси України» та Держлісагентства про успіхи реформи лісового господарства видаються як мінімум дивними.
Є у СЕП успіхи й у боротьбі з корупцією. Лише минулого року до суду скеровано понад сто обвинувальних актів. Зазвичай ідеться про хабарі чиновникам за те, щоб заплющили очі на якісь порушення природоохоронного законодавства, за незаконне надання спеціальних дозволів тощо.
СЕП показала себе як захисниця заповідного фонду. Лише за два останні роки прокурори повернули у держвласність або запобігли незаконному використанню майже 44 тис. га земель природоохоронного призначення, з яких 35 тис. — заповідні. Це площа міста Дніпро, або трьох таких обласних центрів, як Львів. Для порівняння, у 2020 році це було лише 164 га.
Викрито систематичні випадки протиправного надання надр у користування без аукціонів.
«Розуміючи неможливість отримання спеціальних дозволів без торгів, що істотно збільшить вартість родовищ, деякі підприємства зверталися до центрального органу з заявами про нібито проведення апробації запасів корисних копалин. У такий спосіб упродовж 2015-2021 років видано понад
100 дозволів на видобування корисних копалин в обхід аукціону», — сказала Вікторія Літвінова.
Після утворення СЕП екопрокурори у судовому порядку оскаржили видачу майже 80 таких дозволів, щодо інших готуються позови. Судами на теперішній час задоволено 9 позовів, із них 5 судових рішень набрали законної сили. Позицію прокуратури підтримав Верховний Суд, який сформував практику про незаконність набуття підприємствами права користування надрами у такий спосіб.
«Запроваджена спеціалізація сприяла глибокому вивченню екологічної проблематики, зокрема особливостей правового регулювання цієї сфери. А це десятки законів та сотні підзаконних нормативних актів. Це стало підґрунтям для тісної співпраці з Верховною Радою України», — сказала Вікторія Літвінова.
Уточнюючи деталі співпраці з ВРУ, кореспондент «Світу» поцікавився думкою Офісу Генпрокурора щодо законопроєкту № 9615, який Екокомітет ВРУ схвалив і рекомендував до розгляду в сесійній залі. Законопроєкт № 9615 фактично знищує процедуру оцінки впливу на довкілля, оскільки дозволяє ділянки менш як 10 гектарів рубати суцільними санітарними рубками без ОВД. Нині законодавство вимагає проводити ОВД для ділянок площею від одного гектара.
«Цей законопроєкт, наскільки мені відомо, не заходив офіційно в органи прокуратури, до Офісу Генерального прокурора, і ми офіційно ще не давали на нього свої висновки чи зауваження. Але в нас уже досить багато кримінальних проваджень, коли ми встановлюємо, що великі ділянки було умисно поділено на менші, ніж один гектар, щоб уникнути процедури ОВД.
Коли скеровуємо такі кримінальні провадження до суду, ми дивимося на картину комплексно і розглядаємо не тільки формальну відсутність висновку оцінки впливу на довкілля. Є певні лісгоспи, які взагалі не проводили рубку головного користування і здійснювали тільки санітарні рубки на ділянках площею менше ніж гектар. І коли за три роки не проведено жодної рубки головного користування, а проводяться такі санітарні суцільні рубки, то це викликає запитання.
В окремих випадках ми намагаємося з’ясувати через Міндовкілля, що було б, якби лісники звернулися за висновком ОВД. І для нас важливо дістати відповідь, що він не був би наданий. Тоді ми можемо казати про реально суспільну небезпеку. Тому кожне кримінальне провадження унікальне, і в кожному конкретному випадку це окремий набір доказів», — сказала Вікторія Літвінова.
СЕП декларує тісну співпрацю з екоактивістами та громадськими організаціями.
«Саме у такій взаємодії та шляхом звернення до суду з позовом упереджено можливу забудову островів Венеціанський та Труханів, на яких комунальним підприємством Київради штучно спрощено охоронний режим їх використання. Хоча за приписами земельного і водного законодавства уся ця територія повинна мати суворий режим обмеження господарської діяльності. Суди погодилися з доводами прокурорів щодо загрози порушення інтересів територіальної громади на збереження особливо цінних земель столиці», — сказала Вікторія Літвінова.
Кореспондент «Світу» поцікавився перспективами вдосконалення формулювання статті 441 Кримінального кодексу України (екоцид). Адже неодноразово в різних групах, дискусіях говорилося про те, що вона дуже розмита, внаслідок чого в суді просто не вдається отримати позитивний результат, тобто покарати злочинців.
Розв’язана росією війна обумовила появу нового напрямку роботи СЕП.
«Ще жодна країна у світі не розслідувала воєнні злочини проти довкілля у таких масштабах. Наше завдання — виявлення та належне розслідування фактів, що мають ознаки воєнних злочинів, унаслідок яких постраждала природа. А також робота над тим, щоб російські воєнні злочинці понесли відповідальність за кожен вчинений воєнний злочин, яким завдано шкоди довкіллю», — сказала Вікторія Літвінова.
«Так, ми зіткнулися з певними проблемами й викликами, коли здійснювали досудове розслідування по цій статті у випадку, про який я вже говорила (щодо Случа і Хомори — авт.). По-перше, це неможливість чітко і точно зафіксувати наслідки, які викладені в диспозиції цієї статті. Зокрема, масове знищення рослинного і тваринного світів. Є неоднозначні позиції щодо тлумачення саме цієї масовості, бо не існує наразі ніякої примітки. Але якщо протягом чотирьох кілометрів від місця скиду неочищених вод у річку була знищена вся, абсолютно вся флора і фауна, коли вже не залишається нічого живого, тоді ми можемо точно стверджувати про масове знищення рослинного і тваринного світів.
Але щоб це правильно зафіксувати й дістати відповідний висновок експертизи, знадобилося дуже багато часу. Держекоінспекція відбирала проби, фіксувала порушення протягом п’яти років.
Конструкція статті не досконала, це очевидно, але, на мій погляд, добре, що вона є, тому що це дало нам зокрема і можливість на національному рівні переслідувати російських військових за злочини, які вони скоюють проти нашого довкілля.
Ми ведемо, зокрема з Комітетом з правоохоронної діяльності, постійний діалог щодо того, як краще виписати цю статтю. Однак, все ж таки, я вважаю, що нам треба здобути хоч якусь певну практику. І нехай це навіть буде судова практика щодо неможливості застосування статті «екоцид» у конкретних випадках. Але тоді ми вже точно зможемо сказати, що стаття не працює. Бо поки немає судової практики, казати про це некоректно.
Стаття не робоча, тому що ніхто не скерував до суду обвинувальні акти за нею. А тепер ми, як піонери, розпочали, і будемо дивитися на тенденції, пропонувати свою конструкцію для вдосконалення.
Ми створили, до речі, робочу групу щодо вироблення загального бачення цієї дефініції на базі нашого тренінгового центру, туди входять і науковці, і громадські організації. І в нас уже є робочий проєкт, який ми хочемо як фінальний продукт потім представити на розгляд Комітету з правоохоронної діяльності ВРУ», — сказала Вікторія Літвінова.
Наостанок варто уточнити, що до проведеної у 2014 році реформи у структурі вітчизняної прокуратури було кілька десятків природоохоронних прокуратур. А також існувала Дніпровська екологічна прокуратура (на правах обласної), до складу якої входило декілька екологічних прокуратур, які були розташовані у містах за течією р. Дніпро. Основним її завданням було забезпечення нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства у водоохоронних зонах, прибережних захисних смугах, басейні річки Дніпро та її водосховищ, Дніпровсько-Бузького лиману. «Наказом Генпрокурора України було розмежовано повноваження прокурорів природоохоронних та екологічних прокуратур. З прийняттям у 2014 році нового Закону України «Про прокуратуру» було ліквідовано кілька спеціалізованих прокуратур, серед яких опинилась і природоохоронна, однак таке рішення більшістю науковців було визнано нерозумним, з огляду на подібність функцій деяких органів влади та фактичну відсутність такого правоохоронного органу, який спеціалізувався б на конкретно визначених напрямах роботи», — повідомив у коментарі для газети «Світ» професор кафедри юридичних дисциплін Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ Олексій Шуміло.
Олег ЛИСТОПАД
Також читайте на тему:
- Карпати «полисіють» іще більше?
- Довкілля і десять років російської війни
- Чи потрібна толока в космосі?
- Хто заступиться за хом’яка?
- Відзначили захисників тварин
- Екопарк “Осокорки” : заплавний рай для природи та людей
- Нова криза природничих колекцій?
- Як російська армія знищує українські ґрунти
Читайте також: