Про це в коментарі Укрінформу сказав завідувач Відділу екологічної гідрології та технічної гідробіології Інституту гідробіології НАНУ, член Басейнової ради нижнього Дніпра кандидат географічних наук України Сергій Дубняк.
“Зараз вода з водосховища йде суцільним потоком. Точно оцінити розміри прорану (вимоїна, що утворюється при прориві водним потоком гідротехнічної споруди – ред.) в греблі Каховської ГЕС досить складно, оскільки ми не знаємо точно, наскільки глибокі ці руйнування і скільки води може витікати з Каховського водосховища. Судячи з тих відео, які поширюються Мережею, половина водозливної греблі і споруда самої ГЕС повністю зруйновані. Причому руйнування продовжується уже за рахунок підмиву споруд потоком води. Водозливна гребля — це 28 затворів, які на випадок великої повені могли підніматися і пропускати воду. Зараз в місці прорану, що можна побачити на відео — немає ані затворів, ані конструкцій між затворами”, – розповів Дубняк.
За його словами, головний ризик зараз — це затоплення територій, які прилягають до нижньої ділянки Дніпра (нижче Каховської ГЕС), в основному на лівому березі, який більш низький.
Як додав науковець, на правому березі під загрозою затоплення теж є окремі ділянки, в тому числі в місті Херсон, але основна частина Херсона знаходиться досить високо порівняно з рівнем води.
“Зараз проблема термінова — евакуювати людей, які безпосередньо знаходяться на понижених ділянках. Але ми (Україна — ред.) не контролюємо ті, які тимчасово окуповані й зробити там нічого не можемо”, – наголошує експерт.
“Вода йде з великою швидкістю (понад 20 м/с в місці прорану), будуть розмиви на прибережних територіях, руйнування поверхневого шару ґрунту, пошкодження рослинності, можливі руйнування будинків та інших споруд.Основна фаза затоплення триватиме від кількох до 10 днів. Точно сказати можна буде після оцінки об’єму води, який витече з водосховища. Надалі рівень не підніматиметься, але повернення води в русло відбуватиметься поступово і може тривати довше, ніж фаза підняття рівня. Для сільгоспугідь затоплення на відносно короткий період, можливо, не є критичним, але врожаї найімовірніше буде втрачено. Всі забруднювальні речовини, які були на затопленій поверхні, потраплять у воду і через поверхневі води можуть потрапити до ґрунтових вод. Якщо ґрунтові води використовуються для водопостачання, то це пряма загроза населенню, підземні води не так швидко відновлюються, як поверхневі в річкових системах. Для нижнього Дніпра зараз ситуація катастрофічна, але порівняно короткострокова”, – сказав Дубняк.
Натомість, за його словами, поки неможливо достеменно оцінити, що відбудеться з самим водосховищем чи з тією площею, яку воно займає зараз.
“Каховське водосховище, судячи з усього, буде спущено. Площа Каховського водосховища складає понад 2 тис. кв. км. Більша частина цієї площі буде осушена. Звичайно, що ми отримаємо не ту долину Дніпра, яка затоплювалася при будівництві Каховської ГЕС, а вкриту мулами поверхню, значною мірою забруднену речовинами, які осідали на дно водосховища протягом тривалого періоду його існування. Незакріплені рослинністю донні відклади будуть вимиватися дощами, а при висиханні навіть можуть розвіюватися вітром. Поступово рослинність з’явиться і ґрунти закріпляться, але на це потрібен тривалий час. Фактично екосистема водосховища і її біота, починаючи з риб і закінчуючи найпростішими організмами, в такій ситуації будуть втрачені. Невелика частина водосховища безпосередньо біля зруйнованої греблі може залишитися за умови, що не зруйнований бетонний фундамент греблі. Але уже можна констатувати, що більша частина водосховища буде осушена. З часом на ділянці водосховища почне формуватися нова екосистема, наближена до річкової”, – сказав Дубняк.
Також катастрофічними будуть наслідки для господарств і населених пунктів, які розташовувалися по периметру водосховища.
“Водозабори міст і підприємств, зрошувальні системи, система охолодження Запорізької АЕС – все це було налаштовано на відповідні рівні водосховища. Протягом року коливання рівнів у водосховищі було невеликим. Це пов’язано з особливостями його експлуатації. Оскільки подача води у Північнокримський канал здійснювалася самопливом, то необхідно було тримати певний рівень водосховища. Екосистема була налаштована на те, що рівень водосховища коливався протягом року переважно в діапазоні від 15 до 16 метрів над рівнем моря. Восени минулого року, коли пошкодили затвори на греблі, рівень води взимку впав до 14,5 м. Потім навесні навпаки водосховище було переповнено — понад 17 метрів, оскільки окупанти не регулювали пропуск весняної повені. За повідомленням у Телеграмі голови Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака, станом на 12 год. 25 хв. зниження рівня води у водосховищі становило 1,5 м. Це означає, що менш ніж за 10 годин з моменту підриву греблі з водосховища витекло близько 3,2 кілометра кубічних води. При цьому середні витрати води з водосховища мали складати 88 тис.м3/с, що більш ніж утричі перевищує максимальні витрати, які спостерігалися на Нижньому Дніпрі під час весняних повеней. З огляду на конструкцію греблі і масштаб руйнувань надалі рівень може знизитися до 7 м”, – розповів Дубняк.
За його словами, відбудова греблі — складне завдання навіть за сприятливих умов.
“Фактично, гребля і ГЕС зруйновані повністю. Їх необхідно створювати заново. Як будувалися всі греблі: споруджувався канал в обхід тієї ділянки, де має бути гребля. Розміри цього каналу мають бути такими, щоб забезпечити пропуск води Дніпра в різні періоди року. Саму греблю будують посуху. Будівництво кожної греблі на Дніпрі тривало декілька років, а підготовчі роботи – ще більше. Важко навіть уявити, які це затрати людських і матеріальних ресурсів. Україна сама таких витрат не потягне”, – зазначив науковець.
За його словами, якщо Україна відмовиться від відновлення греблі й водосховища, то має вирішувати питання рекультивації тих земель, які раніше були під Каховським водосховищем. По-друге, за його словами, всю інфраструктуру, яка була налаштована під водосховище, потрібно буде перебудовувати.
“Всю інфраструктуру, яка зав’язана на цьому водосховищі (система водопостачання, логістика, система охолодження атомної і теплової станцій тощо), потрібно буде докорінно змінювати. Фактично неможливим буде зрошення, яке здійснюється на півдні України переважно з Каховського водосховища”, – сказав Дубняк.
За його словами, вирішення проблем, спричинених підривом російськими військами Каховської ГЕС, може тривати роками, якщо не десятиріччями.
“Проблема на роки, це точно, а скоріше – на десятиліття. Її вирішення можливе лише після нашої Перемоги і потребуватиме надзусиль України і допомоги міжнародної спільноти”, – сказав експерт.
Читайте також:
- Підрив росіянами Каховської ГЕС: шалені збитки, скалічені долі, шкода довкіллю
- Чи буде новий дім у нашої літературної спадщини?
- Президент Естонії завітав до Київської політехніки
- «У Києві не відчувається війна»
- Ніна Вірченко і формули її життя
- Європейське фізичне товариство підтримує Україну
- Чи достатньо кластеризації для успішного просування української науки?