Мова йде про лікування за допомогою бактеріофагів.
Про це повідомили у Київському національноу університеті імені Тараса Шевченка.
Керівник проєкту Олексій Шевченко, доцент кафедри вірусології говорить, що специфіка бактеріофагів полягає в тому, що вони, на відміну від антибіотиків, запобігають виникненню стійких до антибіотиків штамів бактерій.
Крім того, фагові препарати можна швидко модифікувати у відповідь на зміну складу патогенних бактерій та їх чутливості, говорить науковець.
Бактеріофаги – це віруси, які специфічно вражають бактерії. Здатність бактеріофагів вбивати бактеріальні клітини робить їх привабливими агентами для розробки антибактеріальних засобів.
До основних етапів дослідження відносяться:
- вивчення спектру бактерій, які найчастіше викликають розвиток кістково-гнійних патологій у пацієнтів;
- первинне виділення бактеріофагів, специфічних до виділених бактерій, що викликають кістково-гнійні патології у хворих;
- дослідити біологічні властивості виділених бактеріофагів та відібрати їх ізоляти, найбільш перспективні для лікування патогенної мікрофлори;
- створення експериментальних сумішей ефективних ізолятів бактеріофагів.
Проєкт “Бактеріофаги як біопрепарати для боротьби з бактеріальними ускладненнями у постраждалих від вогнепальних та мінно-вибухових уражень” реалізується у рамках конкурсу Національного фонду досліджень України «Наука для відновлення України у війні та Післявоєнний період».
Читайте також:
- Науковий директор стартапу «Експлоджен» Юрій РЕБЕЦЬ: Я переконаний, що люди, які займаються біологією — щасливі люди!
- Міннауки, статус НАНу та ліквідація доплат
- Треба зберегти те, що маємо. Воно дасть щедрі плоди після нашої перемоги
- “Чи можливі зміни в управлінні й ухваленні рішень усередині НАН України?”
- Сергій Шарапов: потрібно підтвердити, що це справді надпровідність
- «Межигір’я» –для всіх, «Сухолуччя» – для «обраних»?