Сучасна війна — це боротьба технологій. У кого їх більше – той попереду, хто з ними на “ти” – той ефективніший, а хто вміє їх створювати – той найбільш захищений. Війна в Україні – це і війна дронів також, а люди, які вміють їх проєктувати і ними керувати, захищають наших воїнів, не перебуваючи безпосередньо на лінії зіткнення. Саме це й стало поштовхом для створення Львівської академії дронів “DrDrone” — спільного проєкту Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного університету “Запорізька політехніка”. Започаткована ініціатива передбачала триденне онлайн-навчання, у якому провідні спеціалісти галузі ділилися своїми знаннями та досвідом із молоддю, що прагне допомагати ЗСУ в розробці та проєктуванні дронотехніки. До відвідування лекційної частини зголосилося близько 300 студентів. Згодом на активних слухачів також чекають практичні заняття, для участі у яких потрібна додаткова реєстрація.
Розпочалося навчання на курсі з організаційної зустрічі, під час якої із вітальним словом до учасників звернулися проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації Львівського університету Віталій Кухарський та проректор з науково-педагогічної роботи, соціально-економічного розвитку та молодіжної політики Запорізької політехніки Андрій Іванченко.
“Мені насправді приємно вітати всіх присутніх, адже така кількість охочих до участі молодих людей свідчить про велике бажання допомагати ЗСУ своїми знаннями та вміннями. У перший рік повномасштабного вторгнення чимало із нас сподівалося, що технологій, які нам надають іноземні партнери, достатньо, аби протистояти ворогу, однак сьогодні бачимо, що дедалі частіше нашим хлопцям і дівчатам із ЗСУ стають у нагоді та навіть рятують життя пристрої українського виробництва. За останній час у нашій країні започатковано чимало ініціатив, які стосуються дронотехніки, однак ми вважаємо, що Львівська академія дронів “DrDrone” унікальна тим, що змогла вийти за межі академічних спільнот університетів та долучити до проєкту провідні ІТ-компанії, а також військових, які безпосередньо працюють із дронами. Щиро вірю, що всі отримані знання найстаранніші учасники відпрацюють на практиці та вже незабаром зможуть у вільний від навчання час допомагати виготовляти та випробовувати дрони, які рятуватимуть не одне життя на передовій”, – зазначив проректор Львівського університету Віталій Кухарський.
“Запоріжжя знаходиться географічно дуже близько до лінії фронту, тож ця тема для нашого регіону є особливо актуальною. Також день за днем вся територія України потерпає від ударів ворога, і ми свідомі того, що навіть найближчим часом наш сусід-агресор нікуди не дінеться. Ми щиро вдячні Львівському університету за запрошення до партнерства та переконані, що зможемо запропонувати свої напрацювання, адже тема авіаційної галузі для нас не є новою. Безпілотні технології і системи керування, які дозволяють бити ворога, не втрачаючи людські життя, – це якраз те, на чому має зосередитись наш освітянський тил і наші здобувачі освіти. Хотілося б подякувати збройним силам України, завдяки яким ми маємо можливість працювати зі студентами, з нашими партнерами задля того щоб розвивати нашу Україну. Окрема подяка й тим комерційним підприємствам, які виступили партнерами заходу і готові поділитися своїм матеріалами та напрацюваннями. Я думаю, що співпраця бізнесу, освіти та молоді дасть той результат, який початково поставила за мету Львівська академія дронів “DrDrone”, – поділився думками проректор НУ “Запорізька політехніка” Андрій Іванченко.
Також в рамках вступної частини модератор ознайомила учасників із правилами школи та озвучила інформацію щодо комунікації, користування освітньою платформою та дій у випадку оголошення повітряної тривоги.
Своїми враженнями від проходження навчання поділилася студентка факультету прикладної математики та інформатики Олена: “Довго дрони були предметом розваги. Їх використовували для зйомок, перегонів та різних пригод, проте зараз для українців слово “дрон” набуло іншого значення. Воно асоціюється з війною. Є сотні видів дронів і кожен з них має різну мету. Одні лише спостерігають, інші наносять удари. Проте фронт досі потребує нових, вдосконалених, моделей, розробка і тестування яких займає багато часу. Вважаю, що це навчання дає нам можливість зрозуміти, як саме функціонують ці прилади, як їх програмують, як їх можна зібрати власноруч. Є надзвичайно багато напрямків для вивчення: від аеродинаміки до створення власного ПЗ. Студенти не завжди мають можливість допомагати армії великими донатами, проте ми можемо долучитися (нехай і незначним чином) до створення БПЛА, які збережуть життя воїнам”.
Варто зазначити, що цей важливий проєкт реалізували Центр маркетингу та розвитку ЛНУ ім. І. Франка та Кафедра системного проектування факультету електроніки та компʼютерних технологій ЛНУ ім. І. Франка, зокрема гарант освітньої програми “Високопродуктивний компютинг” при ЛНУ ім. І. Франка, спільно із Запорізькою політехнікою за підтримки Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства освіти і науки України, Львівської обласної військової адміністрації, IRON. Lviv Tech Cluster, Кластеру технологій передових матеріалів, ІТ-компаній Sigma Software, SoftServe, Infopulse, N-iX, Vakoms, Indeema, Victory Drones, Конструкторське бюро “Ожига”, Lviv IT Cluster, Marketer, провідних фахівців галузі та, звичайно, Збройних Сил України.
Переконані, що наша школа стане для молодих людей поштовхом, мотивацією та ключем, який допоможе розібратися детальніше у світі дронів. Віримо, що всі здобуті знання студенти відпрацюють на практиці та вже у найближчому майбутньому допомагатимуть нашим військовим новими, удосконаленими, моделями дронотехніки, які працюватимуть на землі й у повітрі для нашої омріяної Перемоги. Слава Україні!
Читайте також:
Академічний книжковий подарунок
- Українська археологічна спадщина: під загрозою війни
- Нацпарк «Деснянсько-Старогутський»: життя на кордоні з ворогом
- Герсон С. Шер: “Українські вчені не мають чекати, доки світ прийде до них”
- Складові перемоги- винахідливість та прогресивне мислення
- Українці завжди обирають свободу
- Війна і клімат
- Відбулася щорічна конференція Академії наук вищої школи
- Голова Наукового комітету Олександра АНТОНЮК: «Швидкі й прості рішення не завжди є правильними — це я можу засвідчити як математик»