uk

Музей Сковороди на Харківщині знищений внаслідок російського обстрілу

В ніч з 6 на 7 травня російські війська завдали удару по Національному музею Григорія Сковороди. Як повідомив очільник Золочівської громади на Харківщині Віктор Коваленко, снаряд влучив під дах будівлі, спалахнула пожежа. Вогонь охопив усі приміщення музею.

Внаслідок обстрілу поранення отримав 35-річний син директора музею, який цієї ночі залишився охороняти приміщення. Чоловіка витягли з-під завалів, медики діагностували у нього травму ноги та відправили до лікарні.

На щастя, найцінніші експонати колекції не постраждали. Як повідомив міністр культури Олександр Ткаченко, їх було завчасно переміщено у безпечне місце. Музей Сковороді розташований у селі Сковородинівка, у маєтку XVIII століття, у якому останні роки життя працював та біля якого був похований Григорій Сковорода.

В експозиції музею є унікальний портрет філософа роботи невідомого художника кінця XVIII століття, українські народні інструменти (сопілка, скрипка, бандура, цимбали, ліра, цитра), на яких умів грати Григорій Савич.Один із розділів експозиції було присвячено закордонному періоду життя мандрівного філософа. У 1745-1750-х років тодішній студент у складі так званої Токайської місії, очолюваної генерал-майором Ф. Вишневським, перебував в Угорщині.

У вітрині музею була виставлена карта Угорщини XVIII століття, види міст Токаю, Шарошпатока, Кросно, стародруки XVII– XVIII століть, фото меморіальної дошки про перебування Г. С. Сковороди в Токаї.

В одній з кімнат було відтворено обстановку класу: столи й лави, класна дошка, на стіні — ікони: «Бог Саваоф», «Матір Божа», «Коронування Діви Марії», біля дверей — вішалка з одягом студентів, на столах — книги. Довершувавла експозицію класу скульптура Сковороди (робота петербурзького скульптора І. М. Хітрова), розміщена за вчительською кафедрою. У вітринах експонувалася Єлизаветинська Біблія часів Сковороди (1766 р.), лютеранська Біблія 1755 р., напрестольні Євангелія XVII—XIX ст.

В експозиції також були авторські роботи опішнянських гончарів з Полтавщини керамічні посудини, що ілюструють байки поета. А ще – скульптурні портрети Г. С. Сковороди роботи Івана Кавалерідзе, Галини Кальченко; декоративні розписи народної художниці з Переяславщини Марії Буряк — «Мудрець і природа», «Сковорода серед селян», «Біля училища», «Орел і сорока».Цієї зими в Україні на державному рівні відзначатимуть 300-річчя з дня народження українського філософа.

Читайте також: