2021 року в Інституті морської біології НАН України вийшла друком наукова монографія «Риби – індикатори часу, простору, умов існування». Розповідаємо про тяглість іхтіологічних досліджень у цій академічній установі.
Попередниками розташованого в Одесі Інституту морської біології НАН України були Одеська біологічна станція Інституту гідробіології АН УССР (нині – Інститут гідробіології НАН України), яка почала функціонувати в середині 1950-х років, та Одеське відділення Інституту біології південних морів АН УРСР (НАН України). Уже з перших років існування ці установи здійснювали іхтіологічні дослідження. 1959 року вийшла друком монографія академіка Ювеналія Зайцева «Іхтіопланктон Одеської затоки і суміжних ділянок Чорного моря» (Київ: Видавництво АН УССР, 1959. 96 c.), а 1960 року доктор біологічних наук, професор Костянтин Виноградов опублікував монографію «Іхтіофауна північно-західної частини Чорного моря» (Київ: Видавництво АН УССР, 1960. 115 c.).
У 1960-1970-х роках особливості розповсюдження, морфології та екології бичкових риб вивчав кандидат біологічних наук Віталій Пінчук, міграції та розташування скупчень мальків і молоді кефалей біля берегів північно-західної частини Чорного моря досліджував кандидат біологічних наук Михайло Савчук, а доктор біологічних наук Олександр Виноградов вивчав видовий склад, розповсюдження й еколого-морфологічні адаптації іхтіонейстону Чорного моря. У 1990-2000-х роках дослідження іхтіопланктону й іхтіонейстону здійснював кандидат біологічних наук Олександр Цокур, а у 2000-2020-х роках кандидат біологічних наук Сергій Хуторной вивчав прибережну іхтіофауну північно-західної частини Чорного моря.
Упродовж останнього десятиріччя в Інституті морської біології НАН України вийшла серія монографій, в яких описано різноманітні аспекти іхтіофауни Одеського регіону, Чорного й Азовського морів і Світового океану.У першій – «Іхтіофауна Одеського регіону північно-західної частини Чорного моря (біологічні, екологічні, еколого-морфологічні особливості)» – провідний науковий співробітник відділу екології крайових угруповань Інституту морської біології НАН України доктор біологічних наук Олександр Виноградов і молодший науковий співробітник цього відділу кандидат біологічних наук Сергій Хуторной розглянули видовий склад риб та абіотичні особливості різних акваторій Одеського регіону, проаналізували біологічні, екологічні й морфологічні пристосування риб на ранніх етапах онтогенезу до життя у різних біотопах.
Автори другої – «Екологічні закономірності розподілу морської прибережної іхтіофауни (Чорноморсько-Азовський басейн)» – провідний науковий співробітник відділу екології крайових угруповань Інституту морської біології НАН України доктор біологічних наук Олександр Виноградов, провідний науковий співробітник відділу якості водного середовища кандидат географічних наук Юлія Богатова, провідний науковий співробітник відділу екології крайових угруповань Іван Синьогуб і молодший науковий співробітник цього відділу кандидат біологічних наук Сергій Хуторной розглянули особливості видового складу й розподілу прибережних риб біля північних берегів Чорноморсько-Азовського басейну від дельти Дунаю до дельти Дону. У виданні показано закономірності розподілу риб залежно від характеру процесів, що формують береги, відмінності у складі іхтіофауни біля абразивних і акумулятивних берегів. Науковці навели якісний склад риб окремих типових акваторій – пригирлових ділянок річок, лиманів, лагун, мисів, морських портів.
В опублікованій наприкінці 2021 року третій монографії (авторський колектив той самий, що й у попередній) – «Риби – індикатори часу, простору, умов існування» – показано, що риби можуть бути індикаторами великих відрізків часу у масштабах геологічних, міжрічних, сезонних і добових процесів. Автори книги розглянули закономірності перебудови видового складу та розподілу риб у зв’язку із глобальними змінами поверхні Землі та кліматичних поясів, а також особливості формування глибоководної іхтіофауни. Особливу увагу приділено використанню риб як індикаторів різних форм антропогенних впливів на водні екосистеми.
За інформацією Інституту морської біології НАН України та прес-служба НАН України.
Читайте також:
- Ректор НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» академік НАН України Михайло ЗГУРОВСЬКИЙ: «ДОСЛІДНИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ – ЛОКОМОТИВ ПРОГРЕСУ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ». Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- ДУАЛЬНА ОСВІТА: АКЦЕНТИ І «ПІДВОДНІ КАМЕНІ». Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- ЄВРОПЕЙСЬКІ ГРАНТИ: ПОТРІБЕН КУРС ІЗ «ГОРИЗОНТОЗНАВСТВА»! Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- МОН ТА НАН УКРАЇНИ ПОЄДНАЛИ ЗУСИЛЛЯ В РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЄКТУ «ПРЕЗИДЕНТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ». Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- ЯРОСЛАВ ЯЦКІВ – ПОЧЕСНИЙ ДОКТОР КПІ.Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- НАУКОВА ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ. Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- ВСТУП- 2022 ДЛЯ АБІТУРІЄНТІВ ІЗ ТОТ. Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- НАУКОВА SuperNova: ІДЕЇ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО. Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- КРАЩИЙ МОЛОДИЙ МАТЕМАТИК УКРАЇНИ. Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- ЖІНКИ ЧУДОВО ПОЧУВАЮТЬ СЕБЕ В НАУЦІ. Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- ВЕЛИКА КРАСА МАЛОГО МІСТА. Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- Коли варто закривати школи? Відстежити з космосу, зреагувати на Землі. Наші позиції. Наукова євроінтеграція. Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.