Полігон є найдешевшим способом позбутися відходів. Однак більшість країн вже давно відмовляються від такої практики та скорочують кількість відходів, які захоронюють на своїх територіях. Наприклад, у Австрії, Бельгії, Данії, Німеччині, Нідерландах, Норвегії, Швеції та Швейцарії міські відходи майже не вивозяться на полігон, ідеться у повідомлення Міновкілля.
В Україні, на жаль, на сьогодні це фактично єдиний діючий та найпоширеніший спосіб поводження з відходами. Як результат, за офіційними даними, маємо близько 6 тис. сміттєзвалищ і полігонів. Їх загальна площа перевищує 9 тис. га. Для порівняння, це як 12 605 футбольних полів для міжнародних матчів. Або більше, ніж територія Івано-Франківська, Черкас або Чернігова. І лише трохи не досягає площі таких міст, як Кременчук, Ірпінь, Керч, Кропивницький, Суми або Хмельницький.
Скільки усього стихійних сміттєзвалищ – не знає ніхто. Так, минулого року у приватному секторі було виявлено 22,6 тисяч несанкціонованих звалищ.
Більшість полігонів та офіційних звалищ є небезпечними для довкілля та людей. Частина полігонів перевантажена та не відповідає нормам екологічної безпеки, терміни їх рекультивації постійно переносяться. Адже всі сміттєзвалища з’явилися десятки років тому. Сьогодні місцеві бюджети неспроможні одночасно профінансувати їх рекультивацію, бо всі ці роки тариф був занадто низьким та не покривав такі витрати.
Реформа управління відходами має докорінно змінити цю ситуацію. Будуть встановлені вимоги до експлуатації полігонів, всі звалища отримають дозволені обсяги захоронення відходів. Ті з них, які не будуть приведені до вимог законодавства, закриватимуть.
Загалом, мета реформи – зменшити кількість відходів, які захоронюватимуть на звалищах. Згідно з європейською ієрархією управління відходами, яку потрібно впровадити і в Україні, захоронення має стати винятковим, останнім варіантом, який застосовуватиметься, коли з відходами вже нічого не можна зробити. Перевага ж має надаватися запобіганню та повторному використанню відходів, а далі – рециклінгу та відновленню.
Читайте також:
- Ректор НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» академік НАН України Михайло ЗГУРОВСЬКИЙ: «ДОСЛІДНИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ – ЛОКОМОТИВ ПРОГРЕСУ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ». Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- ДУАЛЬНА ОСВІТА: АКЦЕНТИ І «ПІДВОДНІ КАМЕНІ». Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- ЄВРОПЕЙСЬКІ ГРАНТИ: ПОТРІБЕН КУРС ІЗ «ГОРИЗОНТОЗНАВСТВА»! Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- МОН ТА НАН УКРАЇНИ ПОЄДНАЛИ ЗУСИЛЛЯ В РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЄКТУ «ПРЕЗИДЕНТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ». Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- ЯРОСЛАВ ЯЦКІВ – ПОЧЕСНИЙ ДОКТОР КПІ.Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- НАУКОВА ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ. Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- ВСТУП- 2022 ДЛЯ АБІТУРІЄНТІВ ІЗ ТОТ. Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- НАУКОВА SuperNova: ІДЕЇ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО. Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- КРАЩИЙ МОЛОДИЙ МАТЕМАТИК УКРАЇНИ. Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- ЖІНКИ ЧУДОВО ПОЧУВАЮТЬ СЕБЕ В НАУЦІ. Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- ВЕЛИКА КРАСА МАЛОГО МІСТА. Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- Коли варто закривати школи? Відстежити з космосу, зреагувати на Землі. Наші позиції. Наукова євроінтеграція. Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.