Образ мачухи в українській народній культурі досить-таки непривабливий. Її сприймають як антипод рідної матері, як злу, жорстоку, підступну жінку, ідеться у дописі Інституту мовознавства імені O.O.Потебні НАН України.
Байдужість і холодність мачухи фольклор порівнює із зимовим сонцем, місяцем, а саму її — з хижими тваринами:
- Мачушине добро, як зимове тепло.
- Мачуха як місяць: світить, та не гріє.
- У лісі ведмідь, а в домі мачуха.
- Хто мачуху має, той горе знає.
- Мачуха сироті їсти зварила й сама з’їла.
- Що воно за родина, як мене не родила.
- Лучче чужу роботу робити, як мачусі годити.
- Скільки ворон білих, стільки мачух добрих.
- Була одна добра мачуха, та й ту грім забив.
Не кращою уявляють мачуху й інші народи:Ліпше, як мати б’є, ніж як мачуха гладить (пол.).Краще у своєї матері на соломі, як у мачухи на перині (ест.).Мачуха навіть у могилі руками вимахує (кирг.).
У піснях, казках, художніх творах мачуха майже завжди безсердечна, брехлива, в’їдлива, завидюща, зловредна, злюща, лиха, люта, недобра, неласкава, ненависна, оскаженіла, пихата, проклята, розлютована, розлючена, сварлива, сердита, сувора, чванлива.Слово МАЧУХА є в усіх слов’янських мовах.
За походженням воно дуже давнє і з’явилося в ті далекі часи, коли слов’яни жили разом. Утворено воно від іменника МАТИ за допомогою суфікса -УХ(А)/-ЮХ(А) (приголосний [т] з плином часу перейшов у [ч]). Порівняйте цей же суфікс у словах БАЛАКУХА, БРЕХУХА, БУРКОТУХА, ВЕРЕДУХА, КАПРИЗУХА, КРЕКТУХА, КРИКУХА, ПАЩЕКУХА. Суфікс надає слову відтінок зневаги, лайливості, згрубілості.
Отже, МАЧУХА буквально означає «погана, нелюба мати».
Щоправда, деякі сучасні етимологи вважають, що насправді відтінок зневажливості вторинний, тобто розвинувся вже після виникнення слова. Первісно слово МАЧУХА означало просто «подібна до матері», «схожа на матір», «інакша, ніж мати». Отаку несхвальну репутацію дістала мачуха в мові та фольклорі!
Та чи означає це, що до неї тільки так і треба ставитися в повсякденному житті? Аж ніяк. Якщо комусь і випала доля жити з нерідною матір’ю, розумніше намагатися підтримувати з нею нормальні людські стосунки.
Читайте твакож:
- Ректор НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» академік НАН України Михайло ЗГУРОВСЬКИЙ: «ДОСЛІДНИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ – ЛОКОМОТИВ ПРОГРЕСУ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ». Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- ДУАЛЬНА ОСВІТА: АКЦЕНТИ І «ПІДВОДНІ КАМЕНІ». Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- ЄВРОПЕЙСЬКІ ГРАНТИ: ПОТРІБЕН КУРС ІЗ «ГОРИЗОНТОЗНАВСТВА»! Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- МОН ТА НАН УКРАЇНИ ПОЄДНАЛИ ЗУСИЛЛЯ В РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЄКТУ «ПРЕЗИДЕНТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ». Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- ЯРОСЛАВ ЯЦКІВ – ПОЧЕСНИЙ ДОКТОР КПІ.Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- НАУКОВА ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ. Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- ВСТУП- 2022 ДЛЯ АБІТУРІЄНТІВ ІЗ ТОТ. Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- НАУКОВА SuperNova: ІДЕЇ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО. Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- КРАЩИЙ МОЛОДИЙ МАТЕМАТИК УКРАЇНИ. Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- ЖІНКИ ЧУДОВО ПОЧУВАЮТЬ СЕБЕ В НАУЦІ. Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- ВЕЛИКА КРАСА МАЛОГО МІСТА. Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.
- Коли варто закривати школи? Відстежити з космосу, зреагувати на Землі. Наші позиції. Наукова євроінтеграція. Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2021 р.